Головні події 795-815 років

• Ірина Афінська — імператриця Візантії, 15 серпня 797
• Карл Великий — імператор Заходу, 25 грудня 800
• Помер Карл Великий, 28 січня 814

Політичні лідери 795-815 років

• Імператор Заходу: Карл Великий (800-814), Людовик I Благочестивий (813-840)
• Аббасидський халіфат: Гарун аль-Рашид (786-809), Мухаммед аль-Амін (809-813), Абдуллах аль-Мамун (813-833)
• Болгарське ханство: Кардам (777-803), Крум Грізний (803-814), Омуртаг (814-831)
• Китайська Тан: Лі Ко (Де-цзун) (779-805), Лі Сун (Шунь-цзун) (805), Лі Чунь (Сянь-цзун) (805-820)
• Константинопольский патріарх: Тарасій (784-806), Никифор (806-815)
• Королівство франків: Карл Великий (768-814), Людовик I Благочестивий (814-840)
• Король Італії: Піпін (781-810), Бернар (810-818)
• Папська держава: Адріан I (772-795), Лев III (795-816)
• Східна Римська імперія: Костянтин VI (776-797), Ірина Афінська (780-802), Никифор I (802-811), Ставракій (803-811), Михайло I Рангаве (811-813), Лев V Вірменин (813-820), Костянтин Симбат (813-820)
• Хазарський каганат: Єзекія (785-810), Манасія I (810-820)

Всі події 795-815 років

795 • У Луні (нині — Люнебург, ФРН) повсталими саксонцями убито вождя ободритів Віцана, який у союзі з франками брав участь у придушенні повстання.

795 • На південь від провінції Септиманія Карл Великий заснував Іспанську марку, буферну зону між Королівством франків і мусульманською державою Аль-Андалус (нині — Іспанія).

796 • Карл Великий із сином Піпіном на чолі війська здійснили успішний похід проти Аварського каганату, з якого повернулись з 15 возами золота і дорогоцінностей. Розоривши Паннонію, франки підкорили Хорватію, Славонію і Далмацію, куди були направлені місіонери для навернення язичників до християнства.

15 серпня 797 • В результаті змови за наказом матері був схоплений і осліплений імператор Костянтин VI. З його смертю обірвалась Ісаврійська династія і на престол зійшла його мати Ірина Афінська, яка стала першою самодержицею Візантії. Володіння жінкою імператорським титулом ставило під сумнів легітимність її влади, що стало формальним приводом для Ватикану передати імператорський титул королю франків і лангобардів Карлу Великому.

799 • Під Тарсатікою (нині — Рієка) війська під проводом князя Приморської Хорватії Вишеслава завдали поразки армії франків, очолюваній герцогом Фріулі Еріком, котрий загинув у битві.

25 грудня 800 • У Римі папа Лев III коронував франкського короля Карла Великого імператором — з цього дня його повний титул звучав так: "Карл наймилостивіший, величний, Богом коронований, великий миротворець, Римської імперії правитель і милістю Божою король франків і лангобардів". Урочистості з цієї нагоди відбулись у базиліці св. Петра і сам папа, стоячи на колінах, привітав імператора. Карл став другим, після візантійського імператора, хто прийняв цей високий титул, хоча римське право вважало імператорську гідність неподільною.

3 квітня 801 • Після кількох місяців облоги війська короля франків Людовика Благочестивого звільнили від маврів Барселону.

28 грудня 801 • Людовик Благочестивий після майже річної облоги захопив Барселону. Вона стала столицею Іспанської марки.

31 жовтня 802 • Після п'яти років правління з престолу усунута імператриця Ірина і вислана на острів Лесбос. Новим імператором Візантії став міністр фінансів Никифор, якого у соборі Святої Софії коронував патріарх Тарасій.

803 • Представники Никифора I і Карла Великого уклали Нисефорський мир, яким були визначені кордони між Візантією і Королівством франків в Адріатичному морі, зокрема зберігався грецький суверенітет над островами вздов узбережжя Далмації, Венеція отримувала незалежність, а Хорватська Далмація та Істрія відходили до сфери впливу франків..

804 • Халіф Гарун аль-Рашид призначив Ашота Мсакера, правителя області Спер, князем Вірменії. Це стало початком утвердження династії Багратидів у якості основної політичної сили у Вірменії.

806 • Імператор Карл Великий поділив свої володіння між синами: Карл Молодший отримав Австразію, Нейстрію, Бургундію, Саксонію і Тюрінгію, Пепіну дісталась Італія, Баварія і Швабія, Людовіку Благочестивому — Аквітанія, Прованс та Іспанська марку.

807 • По смерті короля Кенту Кутреда його брат, король Мерсії Кенвульф, став правити обома державами.

807 • Невдачею закінчилась дворічна облога міста Патри місцевими слов'янськими племенами за підтримки арабського флоту. Це дало змогу Візантії через два століття поновити контроль над Пелопоннесом.

808 • Данські вікінги під проводом Гудфреда напали і спустошили землю ободритів, які уклали союз з Карлом Великим. Під час цього походу було зруйновано один з найважливіших центрів західнобалтійської торгівлі місто Рерік у гирлі Одеру, звідки ремісники і купці були вивезені до Хедебю на півдні Ютландії.

квітень 809 • Після тривалої облоги болгарський хан Крум захопив фортецю Сердіка (нині — Софія, Болгарія), яка протягом наступних десятиліть стала форпостом болгарських наступу на південь Балкан.

квітень 810 • Згідно з «Анналами королівства франків» король датчан Гудфред на 200 кораблях здійснив похід проти фризів, котрих здолав у кількох битвах і повернувся з викупом у 100 фунтів срібла.

26 липня 811 • У битві з болгарами, очолюваними ханом Карумом, в Вирбишській ущелині загинув візантійський імператор Никифор. Болгарський хан Крум наказав зробити з черепа Никифора чашу для вина.

2 жовтня 811 • Управитель імператорського палацу Михайо Рангаве скинув хворого імператора Ставракія й захопив владу у Візантії.

22 червня 813 • У битві біля Версинікії (поблизу Адріанополя) війська болгарського хана Крума отримали переконливу перемогу над армією імператора Михайла Рангаве, що дало їм можливість підійти до Константинополя і взяти його в облогу.

11 липня 813 • Після поразки від болгар імператор Михайло Рангаве зрікся престолу на користь свого стратега Лева Вірменина, який став новим правителем Візантії.

13 вересня 813 • В Аахені імператор франків Карл I Великий коронував свого сина, Людовика I Благочестивого, співправителем і призначив своїм спадкоємцем.

27 вересня 813 • Після захоплення Багдада Абдуллах аль-Мамун усунув від влади свого брата Мухаммеда аль-Аміна і став сьомим халіфом Аббасидського халіфату.

28 січня 814 • В Аахені на 46-у році свого правління помер король франків, імператор Заходу Карл Великий з династії Піпінідів, який завдяки численним завойовницьким походам вперше за три століття після падіння Римської імперії зумів підкорити більшу частину Західної Європи і був проголошений імператором. Останні роки його життя пройшли у масштабних реформах Держави франків, продовжених його сином Людовиком Благочестивим.

Народились в 795-815 роках

795 — †846 • Моймир I, князь Моравського князівства (818-846 рр.), перший князь Великої Моравії (830—846 рр.).

795 — †29 вересня 855 • Лотар I, король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу (840-855 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика Благочестивого.

797 — †13 грудня 838 • Піпін I, король Аквітанії (814-838 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика I Благочестивого.

797 — †17 квітня 818 • Бернард, король Ломбардії (810-818 рр.) з династії Каролінгів; син Піпіна Італійського.

800 — †7 березня 851 • Номіное, перший герцог Бретані (846-861 рр.).

805 — †860 • Властимір, великий жупан (князь) Сербії (825-860 рр.).

806 — †28 серпня 876 • Людовик II (Людовик Німецький), король Східно-Франкського королівства (843-876 рр.), король Баварії (817-843 рр.), король Лотарингії (870-876 рр.); син Людовика I Благочестивого, внук Карла Великого, засновник династії німецьких Каролінгів.

810 — †13 лютого 859 • Кеннет I (Кеннет Сміливий), перший король Шотландії (843-859 рр.).

815 — †6 квітня 885 • Мефодій Солунський (Мефодій Моравський), грецький місіонер, архієпископ Моравії; разом з братом Кирилом є творцем слов'янської абетки.

Померли в 795-815 роках

25 грудня 795 • Адріан I, 95-й папа Римський (772-795 рр.); союзник Карла Великого у війні з лангобардами. Пом. 1229 років тому у 95 років (нар. 700 р.).

29 липня 796 • Оффа, король Мерсії (757-796 рр.). Пом. 1228 років тому у 39 років (нар. 757 р.).

9 серпня 803 • Ірина, імператриця Візантії (797-802 рр.) з Сирійської династії; перша жінка в історії Візантії, яка правила самодержавно, дружина імператора Лева IV Хозара. Пом. 1221 рік тому у 51 рік (нар. 752 р.).

19 травня 804 • Алкуїн, англосаксонський чернець, учений та педагог; член двору Карла Великого в Аахені. Пом. 1220 років тому у 69 років (нар. 735 р.).

24 березня 809 • Гарун аль-Рашид, п'ятий халіф Аббасидського халіфату, знаменитий завдяки згадкам в "Казках тисяча і однієї ночі". Пом. 1215 років тому у 46 років (нар. 17 березня 763 р.).

7 січня 810 • Відукінд Саксонський, вождь язичників-саксів в їх боротьбі проти завоювання Королівством франків. Пом. 1214 років тому у 55 років (нар. 755 р.).

8 липня 810 • Піпін Італійський, король Італії з династії Каролінгів (781-810 рр.) з династії Каролінгів; син Карла Великого. Пом. 1214 років тому у 33 роки (нар. 777 р.).

811 • Леон II, перший цар незалежного Абхазького царства (780-811 рр.); двоюрідний брат візантійського імператора Лева Ісавра. Пом. 1213 років тому у 44 роки (нар. 767 р.).

28 травня 812 • Вільгельм Великий (Вільгельм Желонський), граф Тулузи (790-806 рр.), маркіз Септиманії (801-806 рр.). Пом. 1212 років тому у 22 роки (нар. 790 р.).

7 січня 814 • Крум Грізний, хан болгарів (803-814 рр.). Пом. 1210 років тому у 59 років (нар. 755 р.).

28 січня 814 • Карл Великий (Карл Капет), франкський король (з 768 р.) з династії Капетингів, імператор Заходу (800-814), умілий військовий керівник і державний реформатор, один з найвизначніших правителів у історії людства. Пом. 1210 років тому у 72 роки (нар. 2 квітня 742 р.).