Головні події 836-856 років

• Верденський договір, 10 серпня 843
• Облога Парижа данськими вікінгами, 28 березня 845

Політичні лідери 836-856 років

• Імператор Заходу: Людовик I Благочестивий (813-840), Лотар I (823-855), Людовик II (855-875)
• Болгарське ханство: Маламир (831-836), Пресіан I (836-852), Борис I (852-864)
• Китайська Тан: Лі Ан (Вень-цзун) (827-840), Лі Чань (У-цзун) (840-846), Лі Ї (Сюань-цзун) (846-859)
• Константинопольский патріарх: Ігнатій (847-858)
• Королівство західних франків: Карл II Лисий (840-877)
• Королівство франків: Людовик I Благочестивий (814-840)
• Король Італії: Лотар (818-844), Людовик II (844-875)
• Східна Римська імперія: Феофіл (821-842), Михайло III (840-867)
• Хазарський каганат: Ісаак (830-840), Завулон (840-850), Манасія II (850-870)
• Шотландія: Кеннет Сміливий (843-858)

Всі події 836-856 років

22 липня 838 • У битві біля Анзена (нині — Туреччина) відбувся бій між арміями Візантії та Аббасидського халіфату. Незважаючи на чисельну перевагу, візантійці зазнали поразки і Мала Азія стала відкритою для армій халіфа.

839 • Перша письмова згадка про Руський Каганат на територіях поблизу річок Дон та Сіверський Донець.

841 • На південному березі ріки Ліффі норвезьким вікінгами засновано селище Дюфлін («Чорний ставок»), сьогодні відоме як Дублін, столиця Ірландії.

25 червня 841 • Після смерті Людовика Благочестивого біля Фонтенуа відбулась битва між його синами — Лотарем і повсталими проти нього Людовиком II Німецьким та Карлом II Лисим. Поразка Лотара I остаточно роздробила Франкську імперію і через два роки за Верденським договором виникли три держави — Західно-Франкська, Серединне королівство і Східно-Франкська.

20 січня 842 • По смерті імператора Феофіла за його заповітом регентом при їх дволітньому синові Михаїлі III П'яниці стала стала вдова імператора Феодора, завдяки якій у Візантії було поновлено шанування ікон.

14 лютого 842 • Умовний день народження французької мови: Людовик II Німецький і Карл II Лисий принесли Страсбурзькі клятви старонімецькою (рейнським діалектом) і романською (старофранцузькою) мовою. Текст клятв, що зберігся у складі латиномовного твору історика Нітгарда «Про розбрат синів Людовика Благочестивого», є найдавнішою пам'яткою французької мови.

10 серпня 843 • У Вердені підписано договір між синами франкського імператора Людовика I Благочестивого про розділ імперії Карла Великого. Таким чином утворилось три держави — Серединне королівство на чолі з Лотарем, якому відійшов імператорський титул батька, Західне Франкське королівство на чолі з Карлом Лисим та Східне Франкське королівство на чолі з Людовиком II Німецьким, праобрази майбутніх Франції, Італії та Німеччини.

25 вересня 844 • Вікінги, що прибули з острова Нуармутьє неподалік від гирла Луари, зайшовши кораблями через устя ріки Гвадалквівір, підійшли до Севільї, яку захопили і розграбували після тижневої облоги. Лише в середині листопада війська еміра Кордови Абдаррахман II змогли звільнити місто, яке разом з околицями було зруйноване і розорене.

28 березня 845 • Під час чергового вторгнення данських вікінгів на землі франків їх п'ятитисячне військо на чолі з Рагнаром напало на практично незахищений Париж. Розоривши місто і його околиці, вони погодились відступити після отримання від короля Карла II Лисого великого викупу сріблом. Це був перший з численних нападів норманів на столицю Західно-Франкського королівства, які тривали до кінця IX століття.

846 • Князь Прібіна, вигнаний з Нітри князем Моравії Моймиром І, на землях Карантанської марки в районі південної околиці сучасного озера Балатон заснував Панонське (Блатенське) князівство з центром у місті Блатноград. Воно проіснувало до 876 року, коли було включене до Східно-Франкського королівства, а близько 894 року його територія була завойована Великою Моравією.

846 • Бретанські війська захопили франкські міста Нант і Ренн, після чого спустошили Анжу і Байо. Це змусило короля західних франків Карла II Лисого визнати ватажка бретонців Номіное першим герцогом Бретані.

850 • Згідно з «Книгою про заселення Ісландії» Арі Торгільссона корабель норвезького вікінга Наддода під час плавання до Фарерських островів був віднесений штормом до безлюдного узбережжя острова, названого ним Снігова країна (Снеланд), а сьогодні відомого як Ісландія.

Народились в 836-856 роках

13 червня 839 — †13 січня 888 • Карл III Товстий, імператор франків з династії Каролінгів (881-887) рр., король Сідно-Франкського королівства і Алеманії (876-887 рр.), король Західно-Франкського королівства і Аквітанії (884-887 рр.); Людовик II Німецького, онук Людовика I Благочестивого.

840 — †27 липня 916 • Климент Охридський, болгарський релігійний діяч, просвітитель, засновник Охридської книжної школи.

19 січня 840 — †23 вересня 867 • Михаїл III, імператор Візантії (842-67 рр.) з Аморійської (Фригійської) династії.

841 — †20 листопада 870 • Едмунд Мученик, останній суверенний англосаксонський король Східної Англії (855-70 рр.); зарахований до лику святих.

бл. 845 — † бл. 907 • Арпад, вождь угорців (895-907 рр.), засновник династії Арпадів; за угорською історіографією син Альмоша, нащадок булгарського хана Кубрата.

849 — †26 жовтня 899 • Альфред Великий, король Вессекса (871-899 рр.), перший монарх, що носив титул короля англів і саксів.

850 — †8 грудня 899 • Арнульф Каринтійський, король Східно-Франкського королівства (з 887 року), імператор Заходу (з 896 року), один з останніх представників німецької лінії династії Каролінгів.

850 — †933 • Гаральд I (Гаральд Прекрасноволосий), перший норвезький король (872-930 рр.).

бл. 852 — † до 894 • Боривой I, перший герцог Богемії (870-91 рр.); з династії Пржемисловичів.

після 852 — †3 січня 898 • Одо I (Ед Паризький), граф Парижу, король Західно-Франкського королівства (888-98 рр.); син Роберт Сильного, родоначальника династії Робертинів.

855 — †1 вересня 921 • Річард I (Річард Справедливий), перший герцог Бургундії (918-21 рр.); з династії Бозонідів.

Померли в 836-856 роках

13 грудня 838 • Піпін I, король Аквітанії (814-838 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика I Благочестивого. Пом. 1186 років тому у 41 рік (нар. 797 р.).

839 • Егберт, король Вессексу (802-39 рр.); першим в історії Англії об'єднав під одноосібною владою більшість її земель. Пом. 1185 років тому у 70 років (нар. 769 р.).

20 червня 840 • Людовик I (Людовик Благочестивий), король франків (781-814 рр.) з династії Каролінгів, імператор Заходу (з 813 р.); син Карла Великого. Пом. 1184 роки тому у 62 роки (нар. 778 р.).

20 березня 842 • Альфонсо II (Альфонсо Цнотливий), король Астурії (791-842 рр.). Пом. 1182 роки тому у 82 роки (нар. 760 р.).

846 • Моймир I, князь Моравського князівства (818-846 рр.), перший князь Великої Моравії (830—846 рр.). Пом. 1178 років тому у 51 рік (нар. 795 р.).

7 березня 851 • Номіное, перший герцог Бретані (846-861 рр.). Пом. 1173 роки тому у 51 рік (нар. 800 р.).

852 • Ініго Аріста, граф Памплони, перший король Наварри (824-852 рр.). Пом. 1172 роки тому у 62 роки (нар. 790 р.).

29 вересня 855 • Лотар I, король Італії, Лотарингії та Імператор Заходу (840-855 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика Благочестивого. Пом. 1169 років тому у 60 років (нар. 795 р.).