Головні події 866-886 років

• Альфред Великий — перший король англів і саксів, 23 квітня 871
• Олег, підкорювач Києва, 882

Політичні лідери 866-886 років

• Імператор Заходу: Людовик II (855-875), Карл II Лисий (875-877), Карл III Товстий (881-888)
• Болгарське князівство: Борис I (864-889)
• Вессекс: Альфред Великий (871-899)
• Київське князівство: Олег Віщий (882-912)
• Китайська Тан: Лі Вень (І-цзун) (859-873), Лі Янь (Сі-цзун) (873-888)
• Константинопольский патріарх: Ігнатій (867-877), Фотій I Великий (858-867, 878-886)
• Королівство західних франків: Карл II Лисий (840-877), Людовик II Заїка (877-879), Людовик III (879-882), Карломан II (879-884), Карл III Товстий (884-887)
• Король Італії: Людовик II (844-875)
• Східна Римська імперія: Михайло III (840-867), Василь I Македонянин (866-886), Костянтин Македонянин (868-879), Лев VI Мудрий (870-912), Олександр III (879-913)
• Хазарський каганат: Манасія II (850-870)

Всі події 866-886 років

11 травня 868 • Китайський монах Ван Цзе виготовив «Алмазну сутру» — найдавніший точно датований друкований документ, який дійшов до наших днів. Створена методом ксилографії, «Алмазна сутра» представляє собою сувій довжиною 4,8 метри, в якому описано поведінку, мову і думки тих, хто став на шлях просвітлення.

28 лютого 870 • Собор, що засідав у Константиновполі з 869 року, відмінив відлучення від церкви померлого на той момент папи Миколи І, проголошене патріархом Фотієм у 867 році, і відлучив самого Фотія, відправивши його у вигнання. Це рішення собору було прийняте під тиском імператора Василя І, котрий хотів позбутися авторитетного богослова і церковного діяча Фотія, який захищав церкву від імперського свавілля. Рішення собору формально відновлювало згоду між Константинополем і Римом.

29 серпня 870 • Після тривалої облоги війська Іфракійського султанату (нині — Туніс) захопили фортецю Меліт (нині — Мдіна) на Мальті.

4 січня 871 • У ході вторгнення на Британські острови Великої язичницької армії скандинавських вікінгів, біля Рідінга, що між ріками Темза і Кеннет, війська короля Вессекса Етельреда і його брата Альфреда зазнали важкої поразки від загонів Баґсекґа, конунга данів Ютландії, і Гальфдана Рагнарсона.

23 квітня 871 • По смерті короля Етельреда на престол Вессекса зійшов його молодший брат Альфред, якому судилось відбити нашестя Великої варварської армії даннів і об'єднати під своє владою більшість британських володінь англів і саксів. За успіхи у війні, внесок у поширення освіти і утвердження верховенства права, він один з двох королів в англійській історії шанується як Великий.

872 • Після перемоги у битві біля Гафрсфйорду (неподалік від міста Ставангер) над володарями південих земель Гаральд Прекрасноволосий зумів об'єднати під своєю владою більшість норвезьких земель і став першим королем Норвегії.

16 квітня 878 • У папському посланні до болгарського правителя Бориса міститься перша про Белград, місто у місці злиття Сави і Дунаю.

6 травня 878 • У битві під Едінгтоном армія англосаксонського королівства Вессекс під керівництвом короля Альфреда Великого здобула вирішальну перемогу над датськими вікінгами з т. зв. Великої армії язичників Гутрума. Щоб уникнути повного розгрому Гутрум був змушений капітулювати, прийняти хрещення, отримавши ім'я Едельстан, і відвести залишки своїх військ у Східну Англію, королем якої він був проголошений через два роки.

21 травня 878 • Після десяти місяців облоги арабами захоплено місто Сіракузи на Сицилії.

879 • По смерті Рюрика у Новгороді як опікун його малолітнього сина Ігора став правити Віщий Олег, можливо брат його дружини Ефанди.

10 квітня 879 • Людовик III з династії Каролінгів став третім королем Західно-Франкського королівства.

21 травня 879 • Бранімір отримав від папи Іоана VIII титул «Dux Chroatorum» (князь хорватів) і став правителем першої незалежної від Візантії хорватської держави зі столицею у місті Нін.

12 лютого 881 • У Римі папа Іван VIII коронував імператором Карла III Товстого, короля Східно-франкської держави і Італії, правнука Карла Великого.

1 травня 881 • У Константинополі освячено Нову Церкву, зведену біля Великого палацу імператорів. Це друга монументальна цековна споруда міста після Св. Софії. Неа Еклезіаста проіснувала до 1490 року, коли використовувалась як склад пороху і була знищена вибухом.

882 • Олег Віщий, опікун малолітнього новгородського князя Ігора, здобув Київ, попередньо зайнявши Смоленськ та Любеч. При взятті Києва він, спираючись на язичницьку опозицію, убив київських правителів Аскольда і Діра.

Народились в 866-886 роках

19 вересня 866 — †11 травня 912 • Лев VI (Лев Мудрий), візантійський імператор (886-912 рр.) з Македонської династії; син Василя I Македонянина, автор зведення законів на грецькій мові, «Базиліки», коментарів і доповнень до нього.

870 — †17 листопада 924 • Едвард Старший, король англійців (899-924 рр.) з Вессекської династії; син Альфреда Великого.

872 — †12 січня 951 • Аль-Фарабі, узбецький філософ, математик, теоретик музики.

873 — †4 березня 934 • Абдаллах аль-Махді Біллах, імам ісмаїлітів, засновник Фатімідського халіфату.

876 — †2 липня 936 • Генріх I (Генріх Птахолов), герцог Саксонії (з 912 року), перший король Східно-Франкського королівства з Саксонської династії (Людольфінгів), з 919 року.

877 — †943 • Фудзівара-но Канесуке, японський поет поет середини епохи Хейан.

31 січня 877 — †4 липня 943 • Ван Гон, перший правитель єдиної Кореї (918-943 рр.), засновник династії Ван і держави Коре.

878 — †968 • Варда Фока-старший, візантійський полководець, батько імператора Никифора II Фоки.

879 — †945 • Ігор I (Ігор Старий), великий князь київський (912–945 рр.) з династії Рюриковичів.

17 вересня 879 — †7 жовтня 929 • Карл III Простакуватий, король західних франків (898-932 рр.), король Лотарингії (911-919 рр.) з династії Каролінгів; син Людовика II Заїки.

880 — †953 • Абас I (Багратуні), цар Вірменії (929-953 рр.).

Померли в 866-886 роках

2 липня 866 • Роберт Сильний, граф Парижу, граф Тура, граф Блуа і граф Анжу; родоначальник династії Робертинів (Капетингів), прадід короля Гуго Капета. Пом. 1158 років тому десь у 46 років (нар. бл. 820 р.).

29 вересня 866 • Абдаррахман II, четвертий емір Кордовського емірату (822-866 рр.); правнук Абдаррахмана I. Пом. 1158 років тому у 74 роки (нар. 792 р.).

21 березня 867 • Елла II, король Нортумбрії (862-867 рр.). Пом. 1157 років тому.

23 вересня 867 • Михаїл III, імператор Візантії (842-67 рр.) з Аморійської (Фригійської) династії. Пом. 1157 років тому у 27 років (нар. 19 січня 840 р.).

14 лютого 869 • Кирило Філософ, візантійський місіонер; разом з братом Мефодієм є творцем (862—863 рр.) слов'янської азбуки (глаголиці). Пом. 1155 років тому у 42 роки (нар. 827 р.).

20 листопада 870 • Едмунд Мученик, останній суверенний англосаксонський король Східної Англії (855-70 рр.); зарахований до лику святих. Пом. 1154 роки тому у 29 років (нар. 841 р.).

28 серпня 876 • Людовик II (Людовик Німецький), король Східно-Франкського королівства (843-876 рр.), король Баварії (817-843 рр.), король Лотарингії (870-876 рр.); син Людовика I Благочестивого, внук Карла Великого, засновник династії німецьких Каролінгів. Пом. 1148 років тому у 70 років (нар. 806 р.).

6 жовтня 877 • Карл II Лисий, імператор франків з династії, король Західно-Франкського королівства; онук Карла Великого. Пом. 1147 років тому у 54 роки (нар. 13 червня 823 р.).

879 • Бодуен I (Балдуїн Залізна рука), родоначальник Фландрського дому (Бодуенідів); зять короля франків Карла Лисого. Пом. 1145 років тому.

6 квітня 885 • Мефодій Солунський (Мефодій Моравський), грецький місіонер, архієпископ Моравії; разом з братом Кирилом є творцем слов'янської абетки. Пом. 1139 років тому у 70 років (нар. 815 р.).