Головні події 311-331 років

• Битва біля Мульвійського мосту, 28 жовтня 312
• Міланський едикт, 13 червня 313
• Заснування Константинополя, 11 травня 330

Політичні лідери 311-331 років

• Вірменія: Тірідат III (287-330), Хосров III (330-339)
• Папа Римський: Сильвестр I (314-335)
• Персія Сасанідів: Шапур II (309-379)
• Римська імперія: Галерій (293-311), Максимін II Даза (305-312), Максенцій (306-312), Валерій Ліциній (307-324), Валент I (316-317), Мартініан (324), Костянтин Великий (306-337), Костянтин II (317-340), Констанцій II (324-361)

Всі події 311-331 років

30 квітня 311 • Переслідування з християн в Римській імперії було офіційно проголошене закінченим — в Нікомедії імператор Галерій на смертному одрі видав едикт терпимості про урівняння в правах християн із іншими громадянами імперії і припинення гонінь на християнську церкву. Зразу після публікації едикту всі арештовані християни були звільнені.

28 жовтня 312 • В битві біля Мульвієвого мосту поблизу Риму претендент на престол Костянтин отримав перемогу над військами узурпатора Максенція і фактично, хоча і без офіційного визнання, став одноосібним правителем Західної Римської імперії.

13 червня 313 • У Нікомедії оприлюднено едикт імператорів Валерія Ліцинія і Костянтина Великого, яким проголошувалась релігійна терпимість на всій території Римської імперії, традиційне римське язичництво позбавлялось статусу офіційної релігії і передбачалось повернення християнам всієї власності, яка була у них відібрана під час переслідувань. Міланський едикт став важливим кроком на шляху перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії.

31 січня 314 • По смерті Мільтіада 33-м єпископом Риму став Сильвестр I.

6 травня 319 • Свята Ніна Каппадокійська хрестила царя Грузії Міріана і його свиту.

20 березня 321 • Римський імператор Костянтин Великий видав указ про святкування недільного дня, як вихідного.

20 травня 325 • Римський імператор Костянтин Великий скликав у Нікеї Вселенський собор, котрий засудив аріанство (християнська течія, що не приймала єдність Бога-батька і Бога-сина) і визначив день святкування Пасхи — перша неділя після першого весняного повнолуння.

19 червня 325 • На Першому Вселенському церковному соборі в місті Нікея (нині — Ізник, Туреччина) проголошено Нікейський символ віри, формула віросповідання, згідно якої Бог-Син «єдиносущний Отцю». Він став загальноприйнятим як для східної, так і для західної християнської традиції, а з XVI століття – і для протестантизму.

25 липня 326 • Римський імператор Костянтин вперше під час свята заборонив винесення поганських ідолів.

327 • Ззусиллями царя Міріана III, який хрестився в 319 році і його дружини цариці Нани, що прийняла хрещення в 314 році, християнство проголошене державною релігією Іберії і забороннено шанування язичницьких богів.

11 травня 330 • За присутності римського імператора Костянтина Великого під назвою Новий Рим (Nova Roma) освячено нову столицю імперії, закладену на місці давньогрецької колонії Візантія. З часом вона стала відомою як Константинополь, допоки в 1930 році не була перейменована в Стамбул.

Народились в 311-331 роках

бл. 311 — †383 • Ульфіла, грецький єпископ і місіонер у землях вестготів, автор ґотської абетки на основі грецької і перекладу Біблії на ґотську мову.

316 — †340 • Костянтин II (Флавій Клавдій Костянтин), 60-й римський імператор-співправитель (337-340 рр.), старший син Костянтина Великого і Фаусти.

317 — †8 листопада 397 • Мартін Турський, римський військовий, християнський священник, єпископ Туру (371-397 рр.); засновник капеланства.

7 серпня 317 — †3 листопада 361 • Констанцій II (Флавій Юлій Констанцій), 61-й римський імператор (337-353 рр.) східної частини, усієї Римської імперії (337-361 рр.); син Костянтина Великого.

бл. 321 — †17 листопада 375 • Валентиніан I (Флавій Валентиніан), 65-й римський імператор (364-375 рр.) Західної Римської імперії; старший брат імператора Валента II.

328 — †9 серпня 378 • Валент II (Флавій Юлій Валент), римський імператор-співправитель (364-378 рр.) Східної Римської імперії з династії Валентиніана; молодший брат імператора Валентиніана I.

бл. 329 — †389 • Григорій Богослов (Григорій Назіанський), візантійський богослов, і ритор, один із Отців Церкви, Константинопольський патріарх.

бл. 330 — †1 січня 379 • Василь Великий Кесарійський, грецький церковний письменник і богослов, архієпископ Кесарії Каппадокійськох (370-79 рр.); один із Отців Церкви і найшанованіших святих.

бл. 330 — † після 385 • Амміан Марцеллін, давньоримський військовий і історик («Діяння»).

бл. 331 — †26 червня 363 • Юліан II Відступник (Флавій Клавдій Юліан), 63-й римський імператор (361-363 рр.), філософ; останній римський імператор-язичник.

Померли в 311-331 роках

312 • Лукіан Антиохійський, пресвітер, богослов, один з перших редакторів Біблії. Пом. 1712 років тому.

28 жовтня 312 • (Марк Аврелій Валерій) Максенцій, 58-й римський імператор (306—312 рр.); син імператора Максиміана. Пом. 1712 років тому у 34 роки (нар. 278 р.).

3 грудня 313 • Діоклетіан (Гай Аврелій Валерій Діоклетіан), 51-й римський імператор (284—305 рр.). Пом. 1711 років тому десь у 69 років (нар. бл. 244 р.).

11 січня 314 • Святий Мільтіад, тридцятий другий папа Римський (311-314 рр.). Пом. 1710 років тому.

325 • Валерій Ліциніан Ліциній, 59-й римський (август) імператор (308—324 рр.). Пом. 1699 років тому у 62 роки (нар. 263 р.).

326 • Григорій Просвітитель (Парфянин), просвітитель Вірменії і перший Католикос всіх вірмен. Пом. 1698 років тому у 74 роки (нар. 252 р.).

330 • Трдат III (Тірідат Великий), цар Великої Вірменії (287-330 рр.) з династії Аршакідів; перший християнський правитель Вірменії. Пом. 1694 роки тому у 80 років (нар. 250 р.).