Політичні лідери 353-373 років
• Вірменія: Аршак II (350-368), Пап (370-374)
• Західна Римська імперія: Граціан (367-383)
• Персія Сасанідів: Шапур II (309-379)
• Римська імперія: Констанцій II (324-361), Констанцій Галл (351-354), Юліан Відступник (355-363), Йовіан (363-364), Валентиніан I (364-375), Валент II (364-378), Прокопій (365-366)
Всі події 353-373 років
25 серпня 357 • В ході Римсько-германської війни відбулась вирішальна битва біля Аргентората (сучасний Страсбург), в якій війська під командуванням Флавія Клавдія Юліана розбили значно перееважаючі війська алеманнів під командуванням Хлодомара. Це дало можливість римлянам переправитись через Рейн і переслідували варварів у Німеччині.
11 грудня 361 • Флавій Клавдій Юліан, проголошений в 360 році в Парижі своєю гвардію імператором-авґустом, увійшов у Константинополь як прямий і законний спадкоємець римських імператорів і розпочав своє 18-місячне правління. Він розширив права муніципальних курій, зменшив податки, скоротив палацовий штат, відмовився від розкішного, дорогого двору. Ставши імператором, Юліан, підтриманий частиною багатих та освічених громадян, відкрито оголосив себе прихильником язичницької релігії, реформувавши її на базі неоплатонізму, видав два едикти проти християн дозволивши їх вбивати без суду та слідства на місці релігійних зібрань, відновив язичницькі храми. Християнські письменники, сучасники й вороги Юліана назвали його «відступником», і це прізвисько, підтримане церквою, тісно злилося з його ім'ям. Юліан II став останнім язичницьким римським імператором.
18 травня 363 • Землетрус, що стався у Галілеї, привів до руйнації міст Сефорі (Ципорі), Назарету, завадив відбудові Єрусалимського Храму, зруйнованого римлянами близько 69 року і призвів до остаточного занепаду Петри, колишньої столиці Набатейського царства.
27 червня 363 • Після смерті Юліана Відступника новим римським імператором став начальник його охорони Йовіан, який відновив обмежені його попередником права християн.
25 лютого 364 • Після смерті 17 лютого імператора Іовіана в Нікеї зібрались вищі посадові особи Римської імперії і після тривалих переговорів постановили призначити спадкоємцем трону воєнного трибуна Валентиніана, котрого військо 25 лютого проголосило імператором. За наполяганням армії він вибрав своїм співправителем свого брата Валента, котрий отримав в управліня східну частину імперії; сам Валентиніан правив на заході.
28 березня 364 • Імператор Валентиніан доручив управління східною частиною Римської імперії своєму брату Валенту.
21 липня 365 • У Східному Середземномор'ї стався підводний землетрус з епіцентром біля острова Крит і магнітудою понад 8 балів за шкалою Ріхтера. Він призвів до значних руйнувань в центральній і південній Греції, північній Лівії, Єгипті, на Кіпрі, в Сицилії, а на острові Крит були знищені практично всі міста. Землетрус на Криті викликав цунамі, яке прокотилося по південних і східних узбережжях Середземномор'я, особливо постраждали Лівія, Олександрія і дельта Нілу, загинули кілька десятків тисяч людей, а кораблі були відкинуті на 3 км вглиб суші.
Народились в 353-373 роках
353 — †
374 • Пап, цар Великої Вірменії (367-374 рр.); син Аршака II.
354 — †
22 червня 431 • Паулін Ноланський, давньоримський державний, церковний діяч, поет часів пізньої Римської імперії.
13 листопада 354 — †
28 серпня 430 •
Августин Аврелій Блаженний, християнський теолог і церковний діяч, головний представник західної патристики, родоначальник християнської філософії історії.
бл. 358 — †
22 серпня 408 • Флавій Стиліхон, римський полководець, консул (400, 405 рр.); фактичний правитель Західної Римської імперії при імператорі Гонорії.
359 — †
31 грудня 406 • Годигісел, вождь вандальського племені гасдингів; батько Гундеріка і Гейзеріха, засновника
Королівства вандалів і аланів.
361 — †
17 лютого 440 • Месроп Маштоц, вірменський лінгвіст, письменник, місіонер; творець вірменської абетки.
368 — †
434 • Руа (Ругіла), правитель гуннів.
371 — †
410 • Аларіх I, вождь і перший король вестготів (395-410 рр.); перший германський вождь, який захопив Рим.
Померли в 353-373 роках
361 • Міріан III, цар Іберії (з 318 р.); перший християнський цар Грузії, що встановив християнство як державну релігію країни; син Шапура I, шаха Ірану з династії Сасанідів. Пом. 1663 роки тому у
96 років (нар.
265 р.).
3 листопада 361 • Констанцій II (Флавій Юлій Констанцій), 61-й римський імператор (337-353 рр.) східної частини, усієї Римської імперії (337-361 рр.); син Костянтина Великого. Пом. 1663 роки тому у
44 роки (нар.
7 серпня 317 р.).
26 червня 363 •
Юліан II Відступник (Флавій Клавдій Юліан), 63-й римський імператор (361-363 рр.), філософ; останній римський імператор-язичник. Пом. 1661 рік тому десь у
32 роки (нар. бл.
331 р.).
22 листопада 365 • Фелікс II, антипапа (355-357 рр.), призначений імператором Констанцієм II. Пом. 1659 років тому.
366 • Святий Марин, пустельник і аскет, диякон, легендарний засновник Сан-Марино (301 рік), католицький святий. Пом. 1658 років тому у
91 рік (нар.
275 р.).
12 квітня 366 • Ліберій, 36-й папа римський (352-366 рр.); ініціював складення першого реєстру римських єпископів і офіційного списку християнських мучеників — Каталог папи Ліберія. Пом. 1658 років тому.
367 • Аршак II, цар Великої Вірменії (350-367 рр.) з династії Аршакідів. Пом. 1657 років тому.
371 • Люцифер Каларісський, єпископ Кальярі на о. Сардинія; християнський святий, відомий своєю активною боротьбою проти аріанства. Пом. 1653 роки тому.
373 • Нерсес I Великий, католикос Вірменської апостольської церкви (353-373 рр.). Пом. 1651 рік тому у
38 років (нар.
335 р.).
2 травня 373 • Афанасій Великий, єпископ Олександрійський; отець Церкви, відстоював догмати про природу Святої Трійці та божественності Ісуса. Пом. 1651 рік тому у
75 років (нар.
298 р.).