Домен (
фр. demeine від лат. dominium — володіння) - 1. Спадкове земельне володіння короля у середньовічній Європі. 2. Частина вотчини
феодала із самостійним господарством. 3. Державне майно, як правило, земельне. 4.
фіз. Просторове включення в твердому тілі з характерними особливостями, напр., магнітний Д. 5.
техн. Частина інформаційного інтернет-простору,
асоційована з певним власником (державою, організацією, індивідом).
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85