Феод (
від лат. feudum — плата) - в Західній Європі за феодалізму земля, а іноді посада або прибутки, пожалувані
сеньйором своєму
васалові в спадкове володіння з умовою виконання певних обов'язків (військової служби, допомоги в управлінні маєтками сеньйора тощо). Інші назви —
лен,
фі (у Англії),
ф'єф.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85
