Фогт (
нім. Vogt від лат. advocatus — покликаний на поміч) - 1. У Німеччині та Швейцарії — чиновник, намісник імператора, він же суддя; війт. З XI століття посада Ф. перетворюється у спадкоємний феод. 2. У Західній Європі — васал єпископа, цивільна особа, наділена судовими, адміністративними і фіскальними функціями.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85