Рококо (
фр. rococo від rocaille — подрібнений камінь) -
стилістичний напрям у західноєвропейському мистецтві 18 ст., пов'язаний з придворно-
аристократичною культурою. Виник у Франції. Відзначається примхливо-вишуканим оздобленням
інтер'єрів приміщень,
декоративністю,
камерністю, граціозністю — в музиці, манірністю образів — в образотворчому мистецтві.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85