Функціоналізм (
нім. Funktionalismus від лат. functio — виконання) - 1. Напрям в
архітектурі, що сформувався в 1920-х років, і підпорядкував архітектурні форми їхньому
функціональному призначенню. 2.
психол. психологічний
метод, що базується на твердженні про існування в
психіці окремих, самостійних
функцій, за які відповідають певні ділянки мозку. 3.
філос. Теорія свідомості, згідно з якою психічні стани визначаються не своєю внутрішньою
структурою, а тими ролями, які вони виконують в системі, що включає їх в якості складової частини.
1. Словник іншомовних слів, за редакцією члена-кореспондента АН УРСР О. С. Мельничука - 1-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1974 - 776 с.
2. Універсальний словник-енциклопедія, УСЕ - 2-е видання, доповнене, Київ: "Всеувито", Львів: "Атлас", 2001 - 1575 с.
3. Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика, Сліпушко О.М., Київ: "Криниця", 1999 - 511 с.
4.
Українська Радянська Енциклопедія, за редакцією М. П. Бажана - 2-е видання, Київ: Головна редакція «Українська радянська енциклопедія» (УРЕ), 1977-85