1 листопада 1956 року. Еріка Корнелія Селеш (Шлезінгер) з родини пештських євреїв втратила батька у 1944 році і виховувалась матір'ю, переконаною сталіністкою. По закінченні школи вона працювала помічницею кухаря в готелі і з початком Угорської революції разом зі своїм хлопцем приєдналась до студентського ополчення, випадково потрапивши в об'єктив датського фотографа Вагна Хансена. Після початку фази активного придушення антикомуністичного повстання радянськими військами, коли у Будапешті почались вуличні бої, друзі умовили Еріку облишити зброю і перейти в санітарно-медичну групу Червоного Хреста. 8 листопада 1956 року на одній з вулиць поблизу площі Блаха Луїза вона попала під обстріл, намагаючись винести пораненого бійця, і була смертельно поранена. 14 листопада її було поховано на кладовищі Керепеші у Будапешті.

Після її смерті знімки 15-річної Еріки у фуфайці та гумових чоботях, з автоматом ППШ в руках і пістолетом ТТ за пазухою облетіли провідні газети та журнали світу, зробивши її символом Угорської революції.