30 січня 1933 року. Шукаючи віхід з тривалої політичної кризи, президент Веймарської республіки Пауль Гінденбург усунув з посади рейхсканцлера неповних два місяці перед тим призначеного ним Курта фон Шлейхера, й запропонував очолити уряд Адольфу Гітлеру, лідеру Німецької націонал-соціалістичної робітничої партії (НСДАП), яка двічі перемагала на виборах 1932 року.

Цього ж дня новий кабінет в офісі Гінденбурга приніс присягу. Новим він був досить умовно, НСДАП отримала у ньому лише три посади: Адольф Гітлер став канцлером, Вільгельм Фрік — міністром внутрішніх справ, Герман Герінг — міністром без портфеля.

Загони СА і СС провели в Берліні смолоскипні марші на відзнаку «захоплення влади» в результаті революції, хоча сам Гітлер віддавав перевагу терміну «здобуття влади», наполягаючи на дотримані усіх конституційних процедур.

На фото — перший уряд Адольфа Гітлера. Зліва направо: сидять міністр без портфеля Герман Герінг, канцлер Адольф Гітлер, віце-канцлер Франц фон Папен, стоять рейхомісари праці Франц Сельде, у справах створення робочих місць Гюнтер Гереке, фінансів Йоганн фон Крозіг, внутрішніх справ Вільгельм Фрік, оборони Вернер фон Бломберг, економіки, продовольства і сільського господарства Альфред Гугенберг.