У другому турі президентських виборів в Україні 2004 року, що відбувся 21 листопада, боротьба розгорнулася між Віктором Ющенком і Віктором Януковичем, у минулому — успішними прем`єр-міністрами в урядах президента Леоніда Кучми.
Після оголошення 22 листопада Центральною виборчою комісією (ЦВК) попередніх результатів голосування, що свідчили на користь Януковича (49,42% проти 46,69%), прихильники Ющенка, звинувативши владу у численних фальсифікаціях виборів на користь його опонента, розпочали акцію протесту, що згодом отримала назву "Помаранчева революція". 24 листопада ЦВК оголосила остаточні результати виборів, що визнали переможцем Віктора Януковича, проте під тиском опозиції та світової громадськості наступного дня Верховний Суд України заборонив їх офіційну публікацію.
27 листопада результати другого туру президентських виборів визнала недійсними Верховна Рада України і оголосила недовіру ЦВК, у відповідь на що 28 листопада у Сєверодонецьку відбувся Всеукраїнський з`їзд народних депутатів усіх рівнів, понад 3,5 тисяч делегатів якого висловили підтримку Віктору Януковичу та прийняли рішення про проведення 12 грудня 2004 року в Луганській і Донецькій областях референдуму стосовно надання цим регіонам статусу автономних республік у складі федеративної України.
Повномасштабної політичної кризи, в якій у ці дні опинилась Україна, вдалось уникнути завдяки тривалим переговорам і конструктивним діям ще чинного президента Леоніда Кучми, голови Верховної Ради Володимира Литвина, та міжнародних посередників — секретаря НАТО Хав'єра Солани, голови ОБСЄ Яна Кубіша та президентів Литви і Польщі Валдаса Адамкуса і Олександра Кваснєвського.
3 грудня після багатоденного обговорення суті позову Віктора Ющенка Верховний Суд України, визнавши численні факти порушення законів і Конституції України, оголосив результати другого туру недійсними і призначив повторне голосування. Для його проведення 8 грудня за ухвалами Верховної Ради був оновлений склад ЦВК , прийнято зміни до закону про вибори президента, що мали б унеможливити фальсифікації виборів, та затверджено конституційні зміни, що обмежили владу Президента, частина повноважень якого була передана виконавчій та законодавчій гілкам влади.
Світове співтовариство виявило безпрецедентний інтерес до третього туру голосування — із закликом до керівництва України уникати насилля і забезпечити вільні й чесні вибори, виступила рада "Росія — НАТО", Рада Європи привітала кроки українського парламенту і президента Леоніда Кучми, спрямовані на подолання політичної кризи, міністри закордонних справ країн НАТО закликали Україну забезпечити вільні і прозорі вибори на основі зміненого виборчого закону, а кількість зареєстрованих в ЦВК іноземних спостерігачів перед повторним голосуванням перевищила 10 тисяч (у першому турі їх було 991, другому — понад 3 тисячі).
26 грудня 2004 року відбулося переголосування другого туру виборів Президента України, в якому взяло участь 77,19 % виборців (у другому турі — 80,4 %, першому — 74,5 %) — найбільша явка була у чотирьох західних областях, за якими слідували Луганська і Донецька області; найменшу активність виявили виборці Одеської і Закарпатської областей.
Надвечір 10 січня 2005 року ЦВК затвердила протокол про результати виборів і постанову про обрання Президентом України Віктора Ющенка, за якого було віддано 51,99 % голосів. Наступного дня відповідні документи були передані для оприлюднення в газетах "Урядовий кур'єр" і "Голос України", однак за клопотанням Віктора Януковича Верховний Суд призупинив їх публікацію.
Розгляд скарги Януковича на законність постанови ЦВК "Про підсумки повторного голосування 26 грудня 2004 року" тривав 17-19 січня 2005 року і за його підсумками близько третьої ночі 20 січня Верховний Суд відмовив у її задоволенні.
23 січня 2005 року під час урочистої інаугурації у Верховній Раді Віктор Ющенко був оголошений третім Президентом України. У серпні наступного року він призначив Віктора Януковича прем'єр-міністром уряду, більшість міністрів у якому були представниками пропрезидентського блоку «Наша Україна». У 2010 році Ющенко вдруге балотувався на посаду президента, але програв вибори Віктору Януковичу.
Коментарі
Дивіться також
• «Яєчний замах» на Віктора Януковича, 2004
• Помаранчева революція, 2004
• Конституційна реформа, 2004
• Інавгурація Віктора Ющенка, 2005
• Віктор Янукович — Президент України, 2010