Син заможного венесуельського адвоката, переконаного комуніста-марксиста, Іліч Рамірес Санчес навчався у Лондоні, згодом — у Москві, де познайомився із членом Народного фронту визволення Палестини (НФВП) Мохамедом Будіа, з яким, коли їх виключили з вузу за участь у несанкціонованій демонстрації арабських студентів, у 1970 році переїхав до Лівану. Того ж року він пройшов підготовку в тренувальному таборі НФВП в Йорданії, де прийняв іслам і отримав прізвисько «Карлос», після чого переїхав в Лондон і почав роботу на НФВП спочатку під керівництвом свого однокурсника, а після його вбивства, — як куратор всіх терористичних дій палестинців у Європі.
З 1970 року Карлос брав участь у кількох терактах в Парижі, Гаазі. 13 січня 1975 року він організував напад на ізраїльський літак в аеропорту Орлі, де особисто тричі стріляв по ньому з гранатомета, після чого вилетів до Бейруту, де був виявлений ліванською службою безпеки, яка діяла разом із французькою контррозвідкою. 27 червня 1975 року при спробі його затримати Карлос вбив двох агентів французьких спецслужб. У його помешканні був знайдений роман Фредеріка Форсайта «День Шакала», за що преса охрестила Іліча Санчеса «Карлосом Шакалом».
Перебравшись спочатку до НДР, а звідти — до Угорщини, 26-літній Карлос Шакал разом із 28-літніми німецькими ліваками Гансом-Йоахімом Кляйном з «Революційного осередку» (RZ) та Габріелою Кріхер-Тідеманн з Фракції Червоної Армії (RAF) спланували операцію із нападу на штаб-квартиру Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) у Відні. Згідно із задумом, захоплені під час конференції 11 міністрів мали взяти участь в пропагандистському турі світом і кожен у своїй країні мав привселюдно виголосити текст маніфесту на підтримку Народного фронту звільнення Палестини, після чого заступник міністра нафтової промисловості Саудівської Аравії Ахмед Закі Ямані та міністр внутрішніх справ Ірану Джамшид Амузегар мали бути страчені.
Близько 11-ї ранку 21 грудня 1975 року шестеро осіб на чолі з Шакалом і Кляйном увійшла в будівлю ОПЕК, пройшовши повз охорону із сумками зі зброєю і вибухівкою. У холі Габріела Крьохер-Тідеманн застрелила поліцейського, який вирвав з рук Шакала автомат, після чого група піднялась ліфтом на поверх, де проходило засідання делегацій країн-членів ОПЕК, і, увійшовши до зали, відкрила безладну стрілянину, внаслідок котрої загинув член лівійської делегації та Габріелою був убитий іракський охоронець.
Це була остання операція, в якій Карлос Шакал брав участь особисто — у 1976 році він перебрався в Ємен, де невдовзі був виключений зі складу НФВП за те, що всупереч плану під час операції у Відні не вбив міністрів Ірану і Саудівської Аравії (як стало відомо пізніше, через підставних осіб Саудівська Аравія передала Карлосу від 50 до 100 млн доларів за звільнення заручників).
Після невдалої спроби оселитись в Югославії, звідки він був висланий в Ірак, Іліч Санчес повернувся знову в Ємен, де за підтримки східнонімецької спецслужби Штазі створив власну терористичну організацію, яка через свій офіс у Східному Берліні у 1981 та 1982 році здійснила терористичні акти у Мюнхені. У 1982 та 1983 роках Карлос Шакал вчинив ще п'ять терактів у Франції та ФРН, в яких загинуло 11 чоловік і ще 140 було поранено.
Кляйн відійшов під терористичної діяльності в 1977 році, про що відкритим листом повідомив журнал «Шпігель», два десятиліття переховувася від поліції і своїх колишніх товаришів, жив переважно у Франції, де й був заарештований у вересні 1998 року. Висланий до ФРН, він визнав співучасть в нападі на штаб-квартиру ОПЕК, підтвердив участь Лівії в плануванні цього теракту, в 2001 році був засуджений до 9 років ув'язнення, але через два роки був звільнений умовно.
Габріелу Крьохер-Тідеманн заарештували в грудні 1977 року у Швейцарії за поранення двох місцевих митників. Після відбуття 10-літнього покарання її вислали до Німеччини, де їй було пред'явлено звинувачення в участі в нападі на штаб-квартиру ОПЕК і вбивстві двох чоловік. Однак, через брак доказів і поганий стан здоров'я вона була звільнена в травні 1990 року. 7 жовтня 1995 року 44-літня Габріела Крьохер-Тідеманн померла від раку.
Найрозшукуваніший терорист світу Карлос Шакал відійшов від справ у кінці 1980-х, тривалий час проживав у Сирії, звідки за підробним дипломатичним паспортом перебрався у Судан. Там він був виявлений американськими спецслужбами і заарештований 14 серпня 1994 року. Виданий Франції, у 1997 році він був засуджений на довічне ув'язнення без можливості умовно-дострокового звільнення. У 2007 році проти Карлоса Шакала була порушена нова судова справа за звинуваченням у вбивстві і знищенні майна з використанням вибухових речовин під час терактів 1982-83 років і 15 грудня 2011 року він був засуджений до ще одного довічного ув'язнення. У жовтні 2014 року Іліч Рамірес Санчес був звинувачений у теракті в Парижі, вчиненому у вересні 1974 року.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• «Травневий наступ» Фракції Червоної Армії, 1972
• Олімпійський теракт, 1972
• Шантаж ОПЕК, 1973
• Теракт у Болоньї, 1980
• Арешт Карлоса Шакала, 1994
• Теракти Аль-Каїди в Африці, 1998
• Теракти 11 вересня, 2001
• Теракт «Норд-Ост», 2002
• Терористичні атаки Андерса Брейвіка, 2011