11 грудня 1905 року шість аматорських хокейних клубів з Монреаля, Оттави та Квебека заснували Східну канадську хокейну асоціацію (СКХА), яка через чотири роки розпалась коли виникло питання щодо професійного статусу спортсменів. Частина клубів СКХА, які розігрували «Кубок Стенлі», в листопаді 1909 року утворили Канадську хокейну асоціацію (КХА), а решта за ініціативою бізесмена Емброуса О'Браєна, чиї команди не були прийняті до КХА, 2 грудня утворили Національну хокейну асоціацію (НХА), до котрої увійшли «Монреаль Вондерерс», «Ренфрю», «Кобальт» та «Хоейліберрі» і спеціально створена О'Браєном для залучення франкомовних болільників команда «Монреаль Канадієнс».
КХА проіснувала лише два місяці, так і не зумівши провести першість, і О'Браєн, зацікавлений у престижному «Кубку Стенлі», розпочав переговори про об'єднання ліг, але не досягнуваши в цьому успіху, а в 1911 році втратив інтерес до хокею. Тим часом цього ж року була створена Тихоокеанська хокейна асоціація (ТХА), в першості якої брали участь команди із західного узбережжя США та Канади. Щоб підвищити інтерес до своїх ігор, у 1914 році ТХА вдалось домовитись із правовласниками «Кубка Стенлі» розігрувати його між переможцями своєї ліги та НХА, що стало початком переговорів про об'єднання чемпіонатів, які завершились невдачею через початок Першої світової війни.
Нестача хокеїстів, мобілізованих в армію, привела до конфліктів через трансфери гравців, які тривалий час не вдавалось вирішити, і 26 листопада 1917 року власники клубів «Монреаль Канадієнс», «Монреаль Вондерерс», «Оттава Сенаторс», «Квебек Бульдогс» та «Торонто Блушіртс» (переймонована пізніше у «Торонто Арінас») заснували нове об'єднання — Національну хокейну лігу (НХЛ), яка вважала себе спадкоємицею НХА і керувалася її статутом. 19 грудня 1917 року іграми в Монреалі і Торонто розпочався перший чемпіонат НХЛ: команда «Монреаль Вондерерс» з рахунком 10:9 обіграла «Торонто Арінас», а «Монреаль Канадієнс» з рахунком 9:4 — команду «Оттава Сенаторс».
Першу шайбу в історії НХЛ закинув Дейв Річі з «Монреаль Вондерерс», а зіркою першого чемпіонату, який закінчився перемогою «Монреаль Канадієнс», став її форвард Джо Мелоун. Згодом 16 гравців двох дебютних матчів НХЛ стали членами Залу слави хокею.
З приєднанням американської «Бостон Брюїнз» у 1924 році НХЛ була збільшена до шести команд, а в сезоні 1926-27 років до неї увійшли ще три американські клуби — «Нью-Йорк Рейнджерс», «Чикаго Блек Хокс» та «Детройт Пумз». Найбільше розширення НХЛ відбулось у 1960-х роках, коли до НХЛ увійшли команди західних регіонів Канади та США.
На сьогодні «Монреаль Канадієнс» — найстаріша професійна хокейна команда світу і єдина із засновниць Національної хокейної ліги, яка продовжує грати, виступаючи в її Атлантичному дивізіоні Східної конференції.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Перший Вімблдонський турнір, 1877
• Перший матч на Кубок Девіса, 1900
• Перший Чемпіонат світу з футболу, 1930
• Перші перегони «Формула-1», 1950