Принц Вельський Едвард зійшов на престол Великобританії, Ірландії та Індії 20 січня 1936 року в день смерті свого батька короля Георга V. Незважаючи на свій вік, сорокадворічний Едвард VIII не був одружений і проводив багато часу в компанії американки Волліс Сімпсон, з якою познайомився ще в 1930 році і, яка через чотири роки стала його коханкою. Як тільки в американську пресу просочились чутки, що Сімпсон подала на розлучення зі своїм другим чоловіком, у Великобританії почалась політична криза, пов'язана з наміром Едварда одружитись з нею.
Проти цього шлюбу впершу чергу виступила англіканська церква, формальним главою якої був Едвард VIII і закони якої забороняли одруження з розведеними людьми, якщо їх колишні члени подружжя були ще живі. Крім того, англійські закони того часу в якості підстави для розлучення визнавали лише подружню зраду і в разі оскарження в англійському суді першого розводу Сімпсон, який відбувся на підставі «емоційної несумісності», її другий і третій шлюб могли бути визнані недійсними. З цієї ж причини Сімпсон не могла бути і королевою-консортом, про що прем'єр-міністр Стенлі Болдуін повідомив Едварда 16 листопада 1936 року, коли той офіційно оголосив про намір одружитись з нею, додавши, що народ, королевою якого може стати Сімпсон, «не пробачить нехтування традиціями і прийнятими соціальними нормам та звичаями».
Щоб запобігти політичній кризі, прем'єр-міністр Стенлі Болдуін провів консультації із керівниками п'яти британських домініонів та лідерами опозиційних партій, серед яких лише комуністи, фашисти і невелика фракція консерваторів на чолі з Вінстоном Черчіллем висловили підтримку намірам короля. Зважаючи на це і не бажаючи спровокувати можливий розпад держави, 10 грудня 1936 року в замку Форт-Бельведер за присутності своїх трьох братів Едвард VIII підписав акт про зречення престолу себе і своїх нащадків. 11 грудня 1936 року він дав формальний дозвіл на оприлюднення документу у всіх домініонах Співдружності, виступив по радіо з відповідною промовою і того ж дня новим королем Великобританії і Ірландії і імератором Індії був проголошений його молодший брат герцог Альберт-Георг Йоркський, який взяв собі тронне ім'я Георг VI, — він коронувався у травні 1937 року в той самий день, коли це планував зробити Едвард.
По війні Едварду дозволили повернутись до Франції і лише в 1952 році він вперше відвідав Британію, де на похоронах брата бачився зі своєю племінницею королевою Єлизаветою II. Проте, через протидію королеви-матері його повного примирення із сім'єю так і не відбулось до смерті Едварда 28 травня 1972 року. Волліс Сімпсон, яка прожила з ним 35 років, померла у 1986 році. Вони обоє поховані на королівському кладовищі Фрогмор поблизу Віндзорського замку поблизу Лондона.
Коментарі
Дивіться також
• Вікторіанська епоха, 1837
• Заснування дому Віндзорів, 1917
• Коронація Єлизавети II, 1953
• Розлучення принца Чарльза і принцеси Діани, 1996
• Весілля принца Вільяма та Кейт Мідлтон, 2011
• Єлизавета II — найдовше правлячий монарх Британії (інфографіка)