У грудні 1954 року редактор спортивного видання «L'Equipe» Габріель Ано, у минулому — футболіст та тренер і один з ініціаторів створенння у 1932 році французької професійної футбольної «Ліги», виступив з пропозицією проведення клубного чемпіонату Європи. Ідея була підтримана головним редактором Жаком Ферраном і, не без спротиву, щойно створеною Спілкою європейських футбольних асоціацій (УЄФА), під егідою якої 4 вересня 1955 року матчем у Лісабоні місцевого «Спортинга» з белградським «Партизаном» стартував перший Кубок європейських чемпіонів за участі кращих команд 16 країн. Його пеможцем став мадридський «Реал», який 13 червня 1956 року у фіналі в Парижі з рахунком 4-3 переграв французький «Реймс».
Завдяки успіху турніру вже до другого Кубка європейських чемпіонів, який стартував через два місяці, приєднались команди зі ще шести країн, у тому числі і «Манчестер Юнайтед», який проігнорував заборону англійської Футбольної асоціації. Така популярність клубного футболу підштовхнула Габріеля Ано і Жака Феррана запровадити спеціальний приз на відзнаку кращого гравця, що виступає у європейських футбольних чемпіонатах, визначати якого мала група журналістів (по одному від 16 країн) під егідою спеціалізованого щотижневика «France Football», де Ферран був директором. Приз — невеликий вкритий золотом м'яч — виготовив французький ювелірний дім «Mellerio dits Meller», заснований ще 1613 року під патронажем королеви Марії Медічі.
Всупереч очікуванням багатьох, першим лауреатом «Золотого м'яча» 18 грудня 1956 року став 41-річний нападаючий Стенлі Метьюз з «Блекпула», який вражаюче виступив за збірну Англії, випередивши кращих граців першого Кубка європейських чемпіонів Альфредо Ді Стефано з «Реала» і Раймона Копа з «Реймса».
У подальшому регламент «Золотого м'яча» зазнав невеликих змін: з 1995 року він став присуджуватись футболісту будь-якої країни, що виступає у чемпіонатах Європи, а з 2007 року його лауреатом міг стати гравець будь-якої команди світу. На той час «Золотого м'яча» тричі отримували нідерландці Йоган Кройф і Марко ван Бастен та француз Мішель Платіні. Наступного року його вперше отримав 23-літній нападник «Манчестер Юнайтед» Кріштіану Роналду, відзначений і призом «Золотий бутс» як найкращий бомбардир найвищих дивізіонів національних футбольних чемпіонатів країн УЄФА.
У 2009 році «Золотий м'яч» був присуджений 22-літньому аргентинцю Ліонелю Мессі з іспанської «Барселони», який безпрецендно вигравав цей приз ще тричі підряд, двічі випереджаючи у фіналі Роналду. У заочному двобої між ними пройшло наступне десятиліття: Мессі вп'яте став лауреатом у 2015 році, а його візаві, на той час уже гравець мадридського «Реала», — чотири рази.
Урочиста церемонія з нагоди п'ятого тріумфу Кріштіану Роналду відбулась 7 грудня 2017 року на Ейфелевій вежі у Парижі. Йому компанія «Nike» присвятила лімітовану серію розфарбованих під золото кросівок «Quinto Triunfo».
Цього ж року Роналду усьоме підряд забив понад 50 голів за сезон й став кращим футболістом світу і за версією Міжнародної федерації футболу (ФІФА), яка визначає переможця шляхом голосування тренерів і капітанів збірних команд світу.
У 2018 році і Мессі і Роналду поступились хорвату Луці Модричу, задяки успіху якого за кількістю лауретів «Золотого м'яча» «Реал» зрівнявся з «Барселоною» — по 11, а іспанські клуби загалом з результатом 22 приза ще більше відірвались від італійських, які мають у своєму арсеналі 18 трофеїв щотижневика «France Football».
Коментарі
Дивіться також
• Засновано клуб «Реал Мадрид», 1902
• Тисячний гол Пеле, 1969
• «Золотий м'яч» Андрія Шевченка, 2004