Перша американська програма Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (НАСА) з метою пошуку ознак життя на Марсі «Марінер» була започаткована в 1964 році і через вісім років непілотований відсік американського космічного корабля «Вікінг-1» здійснив першу в історії людства м'яку посадку на поверхню Марса. Він пропрацював до 11 листопада 1982 року, коли зв'язок з ним було втрачено внаслідок помилки оператора при оновленні програмного забезпечення, що привела до виходу з ладу сонячних батарей.
У вересні того ж 1976 року було запущено «Вікінг-2», модуль котрого згодом також здійснив посадку на Марс. Під час спареної місії поверхня Марсу була сфотографована з роздільною здатністю 150 — 300 метрів і встановлено, що основними елементами в грунті були кремній (13-15%), залізо (12-16%), кальцій (3-8%), алюміній (2-7%) і титан (0,5-2%). Обидва апарати взяли зразки грунту в якості проб для аналізу на наявність життя, проте однозначних слідів життєдіяльності мікроорганізмів виявити не вдалося.
Наступний етап дослідження Марсу розпочався запуском у вересні 1992 року великого орбітального апарату «Mars Observer» з комплексом з шести наукових приладів, але він був втрачений в результаті аварії двигуна у серпні 1993 року за кілька днів до виходу на орбіту супутника планети. Після цієї невдачі було вирішено зробити ставку на малі космічні апарати і в 1996 році з метою відпрацювання схеми посадки на Марс було відправлено «Mars Pathfinder», який 4 липня 1997 року здійснив посадку і для дослідження поверхні наступного дня з нього було випущено марсохід «Sojourner», який пропрацював три місяці.
Три наступні спроби, здійснені в 1998-99 роках, зазнали невдачі і лише в 2003 році на поверхню Марса вдалось доставити марсоходи «Spirit» і «Opportunity». Маючи ресурс в три місяці активного існування і 600 метрів ходу, перший з них пропрацював більше шести років, а другий майже за вісім років пройшов по поверхні Марса понад 34 км і продовжує дослідження. У квітні 2004 року НАСА почало роботу над мобільною марсіанською науковою лабораторією «Mars Science Laboratory» (MSL), випробування якої пройшло через чотири роки.
MSL мав рекордну масу 3839 кг і складався з трьох модулів — транспортного, посадкового і марсоходу. Із-за тривалого періоду випробувань запуск лабораторії був перенесений і відбувся 26 листопада 2011 року з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида). Після майже двох років польоту MSL увійшов в атмосферу Марса і 6 серпня 2012 року о 05:17 за Грінвичем, подолавши 563 млн км, марсохід «К'юріосіті» («Допитливість») здійснив м'яку керовану посадку на поверхню планети в кратер Гейла.
Перед MSL були поставлені кілька наукових задач — вивчення атмосфери, клімату і геології планети, виявлення слідів біологічних процесів з метою встановлення умов існування в минулому життя на Марсі. Маючи термін служби 686 земних діб і 10 км ходу, «К'юріосіті» у грудні 2012 року його місія була продовжена на невизначений час. 7 лютого 2014 року «К'юріосіті» зробив перші в історії знімки Землі з поверхні Марса, 24 червня виявив, що Марс колись мав умови навколишнього середовища, сприятливі для мікробного життя, а 24 березня 2015 року виявив у великій кількості з'єднання азоту, що підтвердило придатність вод червоної планети для зародження життя.
НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?
Коментарі
Дивіться також
• Перший політ в космос, 1961
• Перший політ людини на Місяць, 1969
• Перша людина на поверхні Місяця, 1969
• Перша посадка на Венеру, 1970
• Перша посадка на Марс, 1976
• Місія «Піонера 10», 1983