Сценарій «Роккі» 28-літній Сільвестр Сталлоне написав за неповних чотири дні після перегляду чемпіонського бою Мухаммеда Алі з Чаком Вепнером 24 березня 1975 року, надихнувшись тим, що Вепнер, якого ніхто не розглядав як серйозного суперника, зумів не лише протриматись 15 раундів, але й у 9-му раунді відправити абсолютного чемпіона світу в нокдаун. Незважаючи на те, що він програв бій, а згодом вияснилось, що нокдаун стався завдяки тому, що Вепнер в момент удару наступив Алі на ногу, те, як він тримався під час бою справило на Сталлоне сильне враження і він запропонував Вепнеру кінопроби на роль спаринг-партнера, котрі той не пройшов.
Хоча до того часу Сталлоне і знявся у 14 фільмах, більшість його ролей були епізодичними, а то й взагалі не згадані в титрах, і студія «United Artists», яка схвально прийняла сценарій, бачила в головній ролі когось із зірок рівня Роберта Редфорда, Берта Рейнольдса чи Джеймса Каана, але через малий бюджет стрічки нікого із зірок запросити не вдалось і Сталлоне був затверджений на роль продюсерами Ірвіном Вінклером і Робертом Чартовим.
Зйомки «Роккі» режисер Джон Евілдсен, для якого це був лише третій фільм, розпочав 6 січня 1976 року у Філадельфії і по ходу роботи дещо змінив сценарій, зробивши деяких персонажів не такими гнітючими і виходячи із обмеженого кошторису, — так сцену із охоронцем, який дозволяє головному герою і його подрузі (на яку пробувалась Сюзан Сарандон, але не була затверджена через занадто великий гонорар) кататись на ковзанці після її закриття, насправді знімали у неробочий час виключно через відсутність коштів на оренду катка. З цих же міркувань Евілдсен відмовився перезнімати і ряд сцен, в яких Роккі виходить то в мішкуватому халаті не по розміру, то на один і той же бій у трусах різного кольору, натомість знявши написані Сталлоне експромтом кількасекундні сцени, де той сам жартує над цими помилками, щоб не виглядати смішним в очах глядачів.
На музичний супровід було виділено теж надзвичайно мало коштів — за 25 тисяч треба було знайти композитора, орендувати оркестр, студію звукозапису і розхідні матеріали. Тим не менш основна тема — «Gonna Fly Now», — написана Біллом Конті, мала неабиякий успіх, на тиждень ставши лідером в чарті журналу Billboard «Hot 100» і принесла композитору номінацію на «Оскар». Феноменальним був і загальний успіх фільму, прем'єра якого відбулась у Нью-Йорку 21 листопада 1976 року.
Знятий лише за 28 днів з бюджетом в 1,1 мільйон доларів, «Роккі» став найкасовішим фільмом 1976 року, зібравши загалом близько 225 мільйонів (460 в цінах 2015 року) у Північній Америці, а за загальними зборами й досі залишається найрентабильнішою стрічкою у світі. Історія про малоосвіченого збирача боргів для лихваря Роккі Бальбоа, який силою волі і всупереч обставинам сягає вершин професійного боксу, принесла десять номінацій на «Оскар» і три перемоги у категоріях «Кращий фільм», «Кращий режисер» і «Кращий монтаж», «Золотой Глобус» як кращому драматичному фільму 1976 року і всесвітню славу Сильвестру Сталлоне.
У 2003 році Чак Вепнер, який був прототипом головного героя, подав у суд на Сильвестра Сталлоне, стверджуючи, що той нажився на його біографії, не заплативши ні копійки. І хоча у фільмі не було жодної паралелі з біографією Вепнера, Сталлоне вирішив конфлікт поза судом, виплативши тому невідому суму, але з тих пір стала активно поширюватись легенда, що справжнім прототипом Роккі Бальбоа був легендарний боксер 1950-х Роккі Марчіано.
До 1990 року на хвилі успіху було знято чотири сиквели фільму, проте жоден з них навіть не наблизився до результату першого «Роккі», сценарій до якого Гільдія сценаристів Америки у 2006 році помістила на 78-е місце у рейтингу «Кращий сценарій усіх часів», а сам фільм був обраний для збереження в Національному реєстрі кінокартин Бібліотеки Конгресу США як «культурно, історично або естетично значущий».
Коментарі
Дивіться також
• Перший звуковий фільм, 1927
• Перше вручення премії «Оскар», 1929
• Зірка Мерилін Монро, 1952
• «Бонд, Джеймс Бонд», 1962
• «Кримінальне чтиво» Квентіна Тарантіно, 1994