Братерство Тевтонське церкви Святої Марії Єрусалимської було затверджене буллою Папи римського Климента III 6 лютого 1191 року, а через п'ять років в Акрі (нині — Ізраїль) воно було перетворене на духовно-лицарський орден під патронатом Папи та імператора Священної Римської імперії для захисту німецьких лицарів, лікування хворих і боротьби з ворогами католицької церкви.
Завдяки зусиллям великого магістра Германа фон Зальца Тевтонський орден отримав у володіння міста Ешенбах і Нюрнберг у Баварії, а після хрестового походу проти прусських язичників в 1230-х роках — землі на правобережжі Вісли, де була заснована Тевтонська держава, експансія якої на північ і схід тривала протягом всього XIII століття, коли були підкорені Ліфляндія і ряд земель Великого князівства Литовського та Польщі. Прагнення повернути свої володіння привели до Великої війни 1409-11 років, в ході якої об'єднані польсько-литовські війська під командуванням короля Ягайла завдали нищівної поразки тевтонцям у Грюнвальдській битві 1410 року.
Незважаючи на поразку, в 1414 і 1422 роках відбулись ще дві війни з Польщею і Великим князівством Литовським, які привели до втрати Тевтонським орденом ще ряду земель. У 1440 році для протидії його експансії була створена ліга Прусських міст, яка у лютому 1454 року за підтримки польського короля Казимира IV, розпочала війну, що тривала 13 років.
Лицарі втратили ряд важливих міст, проте фінансові труднощі завадили Польщі отримати остаточну перемогу і в 1462 році вона погодилась на мирні переговори. Вони завершились підписанням 19 жовтня 1466 року Другого Торуньського мирного договору, за яким Польське королівство отримало Гданське Помор'я і територію, яка згодом отримала назву Королівська Прусія, а Тевтонський Орден зі столицею в Кьонігсберзі визнавав себе васалом Польщі.
Останню спробу поновити свою державність Тевтонський орден здійснив у 1519 році за підтримки Священної Римської імперії та Московського князівства, з яким в 1510 році була підписана союзницька угода. Однак, чергова війна закінчилась поразкою і підписанням Краківського миру, за яким Тевтонський орден був перетворений у світську державу: його останній магістр Альбрехт Гогенцоллерн ставав правителем Пруссії зі спадковим титулом герцог і 8 квітня 1525 року на міській площі Кракова привселюдно виголосив васальну присягу королю Польші Сигізмунду I Старому.
Втративши свою державність, Тевтонський орден зберігся в ряді міст Священної Римської імперії та Австрії, став триконфесійним і надав найманців для воєн в Європі. У 1809 році він був ліквідований Наполеоном і поновив свою діяльність в 1923 році як суто релігійна організація під егідою Римо-католицької церкви і сьогодні, налічуючи близько 1000 членів, функціонує в Німеччині, Австрії, Чехії, Італії, Словаччині та Словенії.
Коментарі
Дивіться також
• Розпуск ордену тамплієрів, 1312
• Грюнвальдська битва, 1410
• Прусське герцогство, 1525
• Падіння Лівонського ордену, 1561