16 вересня 1658 року в Гадячі гетьман Іван Виговський підписав з Річчю Посполитою договір, що передбачав входження до неї Київського, Чернігівського та Брацлавського воєводств як третьої складової федерації під назвою Велике Князівство Руське, верховна влада в якому, мала належати пожиттєво обраному гетьману. Через тиждень після підписання Гадяцького договору московський цар Олексій Михайлович видав грамоту, якою наказував усунути від влади гетьмана Івана Виговського, що стало початком Московсько-української війни.
17 жовтня 1659 року на Генеральній раді у Переяславі, більшість на якій мала старшина промосковської орієнтації з Лівобережжя на чолі з переяславським полковником Тимішем Цицюрою, а саме місто було оточене царськими полками, Юрій Хмельницький уклав із московським воєводою Олексієм Трубецьким т.зв. Переяславські статті, які практично повністю позбавляли його політичної і військової самостійності.
З наступного року запорозьке військо взяло участь у Московсько-польські війні, але 18 жовтня 1660 року зазнало поразки у битві під Слободищем (нині — Бердичівський район район Житомирської області) від польсько-татарської армії. Звістка про те, що в цей же час московське військо терпить невдачу також і у битві під Чудновим, дала можливість Юрію Хмельницькому розпочати переговори із польним гетьманом коронним Єжи Себастьяном Любомирським про укладення нової угоди з Річчю Посполитою. Дізнавшись про це, Тиміш Цицюра, який командував козацькими загонами у військах московського воєводи Василя Шереметєва під Чудновом, зі своїми полками 21 жовтня перейшов на бік поляків, але був заарештований і поміщений у Дубенський замок.
Після обрання навесні 1661 року Сомка гетьманом Лівобережжя Юрій Хмельницький, який вважав себе гетьманом обох берегів Дніпра, розпочав проти нього війну, але кілька разів безуспішно брав в облогу Переяслав, 26 липня 1662 року зазнав поразки від козацько-московських військ під проводом князя Григорія Ромоданівського під Каневом і від повного розгрому був врятований татарською армією, разом з якою 3 серпня отримав перемогу під Бужином (нині — Черкаська область).
Не маючи змоги взяти під контроль Лівобережну Україну, в жовтні 1662 року Юрій Хмельницький вчергове зрікся влади і новим гетьманом став генеральний писар Павло Тетеря. Через спроби провести з ним таємні переговори Сомко втратив довіру Москви і 27 червня 1663 року на Чорній раді у Ніжині новим гетьманом Лівобережжя був обраний кошовий отман війська Запорозького Іван Брюховецький, за наказом якого через півроку Сомко і Золотаренко були заарештовані і страчені.
Коментарі
Дивіться також
• Гадяцький договір, 1658
• Гетьманство Юрія Хмельницького, 1659
• Переяславські статті, 1659
• Чорна рада, 1663
• Андрусівське перемир'я, 1667