Елвін Йорк народився у 1887 році в сільському районі штату Теннессі. З юнацьких років він разом з батьком займався фермерською роботою і захоплювався полюванням. Серед знайомих він заслужив репутацію вправного мисливця і крайньо нестриманої людини, допоки, в 1915 році Йорк кардинально змінив стиль своєї поведінки після того, як став свідком загибелі свого друга: Йорк вступив до секти Церква Христа і почав працювати при недільній церковній школі.
В 1917 році, через два місяці після оголошення США війни Німеччині, Йорк отримав повістку до армії. Через свої релігійні переконання він не міг брати до рук зброю і звернувся до властей з проханням пройти альтернативну службу, але отримав відмову, оскільки релігійна секта, до якої належав Йорк, була небагаточисельною і невизнаною офіційно. Його було зараховано до 82-ї піхотної дивізії, що вела бойові дії у Франції, де Йорк не брав участь в боях, але був зобов'язаний мати при собі зброю.
8 жовтня 1918 року Йорк і 15 інших солдатів на чолі з сержантом Бернардом Ерлі отримали завдання провести розвідку навколо залізничного вузла біля міста Аргон. Повертаючись назад через ліс, вони заблудились і попали в тил німців, де їх зразу було виявлено. Потужним вогнем з дзоту на пагорбі німці вбили 8 американців, включаючи сержанта Ерлі.
Опинившись у критичній ситуації, Йорк з рушниці почав "знімати" одного німця за іншим, а потім з рештками взводу пішов на штурм дзоту. Він особисто вбив з револьвера шістьох німців котрі кинулись на перехоплення атакуючих. Командир німецького підрозділу, вважаючи, що його атаковано великим загоном, здався разом з підлеглими зразу ж після того як Йорк закидав гранатами дзот. Після бою Йорк і його 7 соратників взяли в полон 132 ворога, включаючи німецького майора.
За свій подвиг Йорк був підвищений у званні до сержанта і в 1919 році нагороджений Медаллю слави, найвищою військовою відзнакою США. Після війни завдяки свої славі і популярності Йорк зібрав кошти для заснування Індустріального інституту Йорка (нині Інститут Елвіна Йорка), навчального закладу для дітей із незаможних сімей з Теннессі. Елвін Йорк помер в 1964 році, а в 1941-у Гаррі Купер втілив його подвиг на екрані у кінострічці "Сержант Йорк".
Коментарі
Дивіться також
• Перша повітряна перемога «Червоного барона», 1916
• Остання страта американського дезертира, 1945