Передумовами повстання стало загострення відносин влади і козацтва після ліквідації привілеїв козаків в 1771 році, посилення особистої залежності селян від поміщиків, ріст податків для поповнення казни неперервно воюючої Російської імперії. Напруженості в країні додавало і давнє народне сподівання на те, що слідом за імператорським маніфестом "Про дарування вільності та свободи всьому російському дворянству" 1762 року мав бути виданий і маніфест про звільнення селян від панщини, нібито підготований царем Петром III, якого вбили за нез'ясованих обставин.
Натомість у 1767 році вийшов указ Катерини II про заборону оскарження дій поміщиків, що лише погіршило й без того бесправне життя селян. У 1771 році на Уралі спалахнуло повстання Яїцьких козаків, які відмовились підкорятись військовій владі і придушувати бунт калмиків, яке було жорстоко ліквідоване і козацтво втратило останні органи самоуправління.
28 вересня 1773 року Ємельян Іванович Пугачов, що походив з донських козаків, спираючись на загін з 80 чоловік і прийнявши ім'я загиблого імператора Петра III, поблизу містечка Яїцьк (нині — Уральськ) виголосив маніфест, яким «повернув» козакам, татарам і калмикам, що служили в Яїцьком війську, традиційні козацькі вільності та привілеї. Досить швидко його військо зросло до 3 тисяч чоловік, і 5 жовтня воно взяло в облогу Оренбург, яка безрезультатно тривала півроку.
За цей час загін Пугачова швидко поповнювався козаками, колишніми солдатами, поміщицькими селянами, робочими людьми уральських заводів, була створена Державна Військова колегія зі своїми суддями, секретарем і навіть думним дяком. Незважаючи на невдачі при облогах великих міст, військам Пугачова досить легко підкорювались невеликі міста і в 1774 році селянсько-козацьке повстання охопило не лише Урал, але й Західний Сибір і Поволжя, а його тріумфом стало оволодіння Саранськом, Пензою і Саратовом.
21 серпня 1774 року Пугачов спробував зайняти Царицин (нині — Волгоград), проте зазнав невдачі і через чотири дні був розбитий урядовими військами. Він намагався врятуватись втечею, проте 11 вересня був захоплений колишніми соратниками і виданий царським військам. Ємельян Пугачов був доставлений до Москви, де його 21 січня 1775 року четвертували на Болотній площі. Селянська війна, в якій брало участь кілька сот тисяч чоловік, не привела до зміни положення селянства — натомість була повністю ліквідована автономія козацьких військ, а кріпацтво було відмінене лише у 1861 році, коли країну охопили селянські повстання після поразки Росії у Кримській війні.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Двірцевий переворот Катерини II, 1762
• Страта Тупака Амару II, 1781
• Повстання декабристів у Санкт-Петербурзі, 1825
• Вбивство Устима Кармалюка, 1835
• Скасування кріпацтва в Росії, 1861