Мухаммед (арабською — "той, котрого вихваляють"), одна із найвпливовіших релігійних і політичних постатей історії, народився в Мецці близько 570 року в знатному мекканському роді Курейшитів. Його батько помер ще до народження сина і Мухаммед виховувався в сім'ї діда, глави могутнього клану Хашим. Коли Мухаммеду було шість років, померла його мати, а через два роки — дід, і життям Мухаммеда опікувався його дядько Абу Таліб, новий глава клану. У 25 років Мухаммед одружився з багатою вдовою, на 15 років старшою за нього і наступні п'ятнадцять років вів життя звичайного торгівця; у нього народилось шестеро дітей — два сини (померли в ранньому віці) і чотири дочки.
В 610 році, коли Мухаммеду було 40, йому явився архангел Гавриїл, котрий, згідно з переказами, сказав, що він, Мухаммед, є посланцем Бога на землі і повинен навернути арабів до єдинобожжя. З цього часу Мухаммед оголосив про повернення до вірування Авраама і закликав християн та іудеїв відкинути суперечності, що розділяють їх вірування, і об'єднатись довкола релігії Авраама. Себе Мухаммед оголосив останнім проповідником іудейсько-християнських традицій і, адаптувавши їх теологічні положення, сформулював нову релігійну доктрину, викладену в Корані.
В 615 році у Мухаммеда було близько сотні послідовників, і його проповіді мали, в основному, розвінчувальний характер — він критикував жадібність багатіїв, їх розбещеність, аморальність, виступав проти поклоніння ідолам і декільком богам. Все це викликало невдоволення властей Мекки, котре посилилось в 619 році, після смерті Абу Таліба і відмови нового глави хашимського клану Абу Лаїба покровительствувати Мухаммеду.
Влітку 621 року до Мекки з Ястріба (Медини) прийшло 12 чоловік, які називали себе послідовниками вчення Мухаммеда, в 622 році — ще більша група паломників, котрі поклялись Мухаммеду захистити його від переслідувань. Мухаммед негайно закликав мусульман Мекки невеликими групами вирушати в Медину. Дізнавшись про те, що мусульмани залишають місто, власті Мекки наказали вбити Мухаммеда, але його втеча ("хіджра") завершилась успішно, і 24 вересня 622 року він прибув до Медини.
Почалась ера ісламу. У 637 році, в період правління другого праведного халіфа Умара ібн аль-Хаттаба, мусульмани почали своє літочислення з хіджри. Однак за велінням халіфа точкою відліку нової ери вважають не сам день прибуття Пророка до Медіни, а 1 мухаррама (перший день першого місяця) того ж року. Цей день відповідав 16 липня 622 року за юліанським календарем.