Через рік після повернення до Лісабону експедиції Васко да Гама з новиною про відкриття морського шляху до Індії португальський король Мануель Щасливий спорядив на Схід кілька нових флотилій, в яких брав участь 26-річний дрібний дворянин Фернан Магеллан: у 1506 році моряком у битві при Каннанурі із турецько-арабо-індуським флотом, під час якої був поранений, у 1509 році — у битві біля острова Діу проти єгипетських мамелюків, у 1511-у — в експедиції Афонсу Альбукеркі до Малаккської протоки і того ж року уже в якості капітана — в експедиції до Островів Прянощів (нині — Молуккські острови).
Після повернення до Португалії у 1515 році Магелан домігся аудієнції у короля Мануеля, щоб спорядити експедицію для пошуку альтернативного шляху до Індії вздовж бразильського узбережжя Південної Америки, відкритого у 1500 році Педру Кабралом, однак отримав відмову і перебрався до іспанської Севільї.
Знаючи про відкриття Тихого океану Васко Нуньєсом де Бальбоа, який у 1513 році суходолом подолав Панамський перешийок, і відкриття у 1516 році затоки Ла-Плата, яку Магеллан вважав південною кінцівкою Америки, він зумів заручитись підтримкою урядової агенції «Каса-де-Контратасьон», що управляла іспанською дослідницько-колонізаційною діяльністю.
За договором, підписаним 22 березня 1518 року, Магеллан і його компаньйон португальський астроном Руй Фалеру (розрахунки якого виявились хибними, але переконали Магеллана, що західний шлях до Індії коротший східного) мали отримати п'яту частину чистих доходів від плавання, право намісництва на відкритих землях, двадцяту частину прибутку, одержуваного від нових земель, і право на два острови, якщо буде відкрито більше шести островів. Коштом короля Кастилії й Арагону Карла I Габсбурга була споряджена «Молуккська Армада» з п'яти озброєних гарматами кораблів, близько 280 моряків, перекладачів, рабів та обслуги і запасом продовольства на два роки.
10 серпня 1519 року флотилія на чолі із Фернаном Магелланом, який особисто командував караккою «Тринідад», вирушила із Севільї і, спустившись вниз по річці Гвадалквівір, прибула в порт Санлукар-де-Баррамеда, який залишила 20 вересня. Перетнувши Атлантичний океан, в листопаді наступного року експедиція відкрила протоку між Атлантичним і Тихим океанами (сьогодні носить ім'я Магеллана), яку змогли подолати лише три судна, і в квітні 1521 року досягла сучасних Філіппін, де у сутичці з туземцями 41-річний Фернан Магеллан загинув.
Вцілілі члени експедиції двома кораблями 6 листопада 1521 року досягли Молуккських островів і, завантажившись прянощами, відправились до Іспанії — «Тринідад» безуспішно спробував це зробити через Тихий океан, а «Вікторія» під командуванням Хуана Себастьяна Елькано з 18-а моряками і 26 тоннами гвоздики і кориці перетнула Індійський океан і 6 вересня 1522 року досягла іспанського порту Санлукар де Барамеда, а через кілька днів — Севільї.
Коментарі
Дивіться також
• Експедиція Васко да Гама, 1497
• Колумб ступив на землю Америки, 1498
• Відкриття Тихого океану, 1513
• Відкриття протоки Магеллана, 1520
• Завершення експедиції Магеллана, 1522
• Початок кругосвітньої експедиції Френсіса Дрейка, 1577
• Кругосвітня подорож Джеймса Кука, 1768
• Перша кругосвітня піша подорож, 1974