Малкольм Кембелл народився в 1885 році у передмісті Лондона, під час Першої світової війни служив пілотом в Королівській авіації, а по її закінченні захопився автоперегонами. Після того, як в 1922 році на трасі Бруклендс (Англія) був встановлений рекорд швидкості в 133,788 миль/год, Кемпбелл присвятив себе перевищенню цього рекорду.
Невдовзі він добився бажаного, але спеціальна міжнародна комісія не зарахувала рекорд, встановлений з порушеням вимог до подібного типу результатів. 25 вересня 1924 року на семимильній смузі узбережжя в Вельсі Кембелл провів декілька заїздів на машині "V-12 Sunbeam". Згідно з правилами, два кращі результати за годину усереднювались і по результатах заїздів Малкольм Кемпбелл став новим рекордсменом світу з результатом в 146,163 миль/год (близько 230 км/год).
1927-й рік Кемпбелл разом з інженером Лео Вілла присвятив конструюванню спеціального автомобіля і на машині «Bluebird» з 2500-сильним авіаційним двигуном встановив рекорд в 174,883 миль/год, а потім ще два: в 1928 р. — 206,956 миль/год і в 1931 році на вдосконаленій "Bluebird" — 246,088 миль/год. Цього ж року король Британії Георг V за досягнуті успіхи посвятив Кембелла у лицарі.
Сер Малкольм не зупинився на досягнутому і згодом встановив ще три рекорди — 253,968 миль/год (1932), 272,465 миль/год (1933) і 276,710 миль/год (1935).
В пошуках траси для подолання 300-мильного рубежу, Кембелл зупинив свій вибір на соляних пустелях в штаті Юта, поверхня котрих в кінці літа набувала необхідних фізичних кондицій. На цій трасі 3 вересня 1935 року Малкольм Кембелл досягнув на "Bluebird" швидкості в 301,129 миль/год. Подолання першої милі ледь не закінчилось трагедією, але Кембелл зумів справитись з управлінням і через годину провів ще один необхідний для рекорду заїзд.
Після подолання швидкості в 300 миль/год Кемпбелл втратив інтерес до наземних перегонів і зайнявся побиттям рекордів при пересуванні по воді — 129,50 миль/год (1937), 130,93 миль/год (1938) і 141,74 миль/год (1939). Цей рекорд залишався неперевершеним до смерті Кемпбелла у 1948 році.
Сьогодні рекорд швидкості на грунті становить 763,035 миль/год (1227,985 км/год) і належить британцю Енді Гріну, котрий встановив його в 1997 році. Це був був перший офіційно визнаний рекорд подолання на автомобілі швидкості звуку.
Коментарі
Дивіться також
• Конвеєр Генрі Форда, 1913
• Подолання звукового бар'єру, 1947
• Перші перегони «Формула-1», 1950