Пароплав «Берлін», збудований у 1925 році, тривалий час виконував регулярні рейси між Німеччиною і США, а з 1938 року — круїзи до Середземномор'я. В роки Другої Світової війни він використовувався як госпітальне судно, допоки не затонув поблизу Польші у січні 1945 року після торпедної атаки радянських катерів. Судно було підняте 17 вересня 1947 року, відновлене і реконструйоване в НДР, й у 1957 році під назвою «Адмірал Нахімов» було передане Чорноморському морському пароплавству. З літа 1960 року постійним фрахтувальником пароплава на час навігації і круїзних рейсів по Кримсько-Кавказькій лінії стала Українська республіканська рада по туризму та екскурсіях.
31 серпня 1986 року о 22-00 «Адмірал Нахімов», виконуючи рейс за маршрутом Одеса — Батумі — Одеса, відплив з Новоросійська із 346 членами екіпажу і 897 пасажирами на борту. Через 20 хвилин капітан судна отримав повідомлення про захід в порт суховантажа «Петро Васєв». За Правилами попередження зіткнення суден у морі «Адмірал Нахімов» мав пропустити його, але диспетчер берегового поста регулювання руху дав команду суховантажу пропустити пасажирське судно, що в ефірі підтвердили капітани обох кораблів. Однак у 23-12 «Петро Васєв» на швидкості 5 вузлів під прямим кутом ударив «Адмірала Нахімова» в середину правого борту, що привело до утворення пробоїни розміром 8 на 10 метрів.
Через 7 хвилин після зіткнення, маючи крен на правий борт близько 60°, «Адмірал Нахімов» повністю затонув, а понад тисяча чоловік опинились у воді. Завдяки близькості до порту більшість людей вдалось врятувати, проте 64 члени екіпажу і 359 пасажирів (216 пасажирів та 51 член екіпажу — громадяни України) загинули: серед них був 2-й помічник капітана «Адмірала Нахімова» Олександр Чудновський, який управляв судном у момент зіткнення, — розуміючи, що судно приречене, він замкнувся у каюті. Всіх загиблих підняти на поверхню не вдалось — 64 із них, як і сам «Адмірал Нахімов», назавжди залишилися на глибині 47 м в Цемеської бухті.
Суд, який відбувся в березні 1987 року в Одесі, визнав капітанів обох суден винними у катастрофі і засудив їх до 15 років позбавлення волі. До уваги не було прийнято ні те, що за два місяці до виходу «Адмірала Нахімова» в своє останнє плавання Чорноморське пароплавство склало акт про непридатність 60-річного судна виконувати подібні рейси, ні його неналежний технічний стан і невідповідність морським конвенціям з безпеки морського пасажирського транспорту.
У листопаді 1992 року указами президентів України і Росії обидва капітани, один з яких відбував термін покарання в Росії, інший в Україні, були помилувані і випущені на свободу. Віктор Ткаченко, що командував суховантажем «Петро Васев», виїхав до Ізраїлю, і у 2003 році загинув коли яхта під його командуванням зазнала аварії поблизу Ньюфаундленду; Вадим Марков продовжив роботу в Чорноморському пароплавстві капітаном-наставником на пасажирських суднах і помер у 2007 році в Одесі.
Коментарі
Дивіться також
• Катастрофа «Титаніка», 1912
• Загибель «Британіка», 1916
• Найбільший вибух доатомної ери, 1917
• Загибель підводного човна «Комсомолец», 1989
• Загибель підводного човна «Курськ», 2000
• Загибель лайнера «Коста Конкордія», 2012