Винахідником телескопа вважається Ганс Ліпперсгей, голландський окулярний майстер німецького походження, який 2 жовтня 1608 року в палаці штатгальтера Моріца Оранського продемонстрував оптичну трубу, з допомогою якої можна було роздивитись покази годинника на церкві міста Делфт, що знаходився за 15 кілометрів від Гааги. Він, однак, не отримав патент на свій "прилад, щоб бачити речі далеко, як ніби вони поруч", оскільки аналогічні заявки на винаходи подали його земляки Захарій Янсен і Якоб Метіус. Їх телескопи були ідентичні за конструкцією і складались з двох лінз — опуклої для об'єктива і увігнутої для окуляра — і давали триразове збільшення.
Досить швидко голландські телескопи поширились Європою і, згідно з легендою, Галілео Галілей зробив власний телескоп за одну ніч, помістивши дві лінзи у свинцеву трубу. Переконавшись у тому, що звичайні лінзи для окулярів дають погану якість зображення, він власноруч зайнявся їх шліфуванням. Незважаючи на те, що його вдосконалений телескоп також давав розмиття з країв і неякісно фокусувався на різнокольоривих зображеннях, Галілей відправився до Венеції, де 25 серпня 1609 року продемонстрував свій винахід Великій раді і дожу Леонардо Донато. На знак подяки сенат Венеції подвоїв Галілею зарплату як лектора в університеті Падуї.
Продовжуючи удосконалення лінз, Галілей створив телескоп із 33-кратним збільшенням, з допомогою якого в липні 1609 року відкрив існування кратерів і гір на Місяці, плям на Сонці, довів обертання Сонця навколо своєї осі, а 7-13 січня 1610 року відкрив чотири супутника Юпітера, які він назвав "планетами Медічі", за іменем відомого флорентійського сімейства. Успіхи Галілея-астронома виявилися настільки значними, що саме слово "телескоп", як він назвав свій спостережний пристрій, став широковживаним, а сам Галілей довгий час вважася його винахідником.
У другій половині XVII століття на зміну телескопам Галілея прийшли телескопи Кеплера, який в 1611 році обгрунтував більшу ефективність використання двох опуклих лінз (замість опуклої і вігнутої), проте проблеми з хроматичною аберацією, для боротьби з якою доводилось створювати гігантського (до 50 метрів) розміру труби, привели до створення в 1668 році Ісааком Ньютоном першого телескопа-рефлектора. Його удосконалену модель розміром 1,59 метра і 38-кратним збільшенням він представив в грудні 1672 року Королівському товаристві в Лондоні.
Коментарі
Дивіться також
• Закони Кеплера, 1618
• Відкриття супутників Юпітера, 1610
• Зречення Галілео Галілея, 1633
• Відкриття планети Уран, 1781
• Відкриття планети Нептун, 1846