Починаючи з XVI століття, між окремими державами неодноразово підписувались угоди про забезпечення і полегшення долі поранених воїнів. З 1551 по 1864 рік таких договорів було близько 290. Вирішальним моментом стала битва при Сольферіно, яка відбулась 24 червня 1859 року в ході австро-італо-французької війни. Небувалі масштаби кровопролиття бою, в якому загинуло і було поранено близько 23 тисяч чоловік, справило шокуюче враження на швейцарського підприємця Жан-Анрі Дюнана, який разом з юристом Густавом Муаньє ініціював створення організації, яка згодом отримала назву «Міжнародний Комітет Червоного Хреста».
Завдяки їх енергії та зусиллям 26 жовтня 1863 року в Женеві відбувся міжнародний з'їзд, відомий під назвою Першої Женевської конференції. Він постановив прийняти на себе турботу про заснування в різних державах національних спілок для догляду за пораненими та хворими. Незважаючи на приватний характер конференції, вона представила уряду побажання про скликання конгресу з питання про визнання нейтралітету за товариствами, що надають медичну допомогу на війні пораненим і хворим. Внаслідок цієї резолюції швейцарська союзна рада звернулася до урядів 25 держав із запрошенням надіслати представників на конгрес. Тільки 16 держав відгукнулися на цей заклик і надіслали своїх уповноважених.
Конгрес тривав у Женеві з 8 по 22 серпня 1864 року і прийняв Конвенцію, яка гарантувала недоторканість військових госпіталів, медичного персоналу і права поранених, які попали в полон. В якості захисного знаку було обрано червоний хрест на білому фоні — на честь прапора батьківщини Жана-Анрі Дюнана. Ініціативний комітет, що підготував і скликав Женевську конференцію, був перетворений у «Міжнародний комітет Червого хреста».
Женевська конвенція була підписана тільки 12 державами і ратифікована дев'ятьма: Швейцарією, Великим герцогством Баден, Бельгією, Данією, Іспанією, Францією, Італією, Швецією та Норвегією і Нідерландами. До 1907 року до неї приєдналось ще 37 країн. Цього ж року на 2-й Гаазькій конференції дія Женевської конвенції була поширена і на на морську війну, при чому всі держави, які підписали конвенцію 1907 року, зобов'язувалися дотримуватися Женевської конвенції, якщо навіть вони раніше і не приєдналися до неї.
В 1901 році Жан-Анрі Дюнан був удостоєний першої Нобелівської премії миру.