Випускник юнацької футбольної школи київського «Динамо», 17-річний Олег Блохін дебютував у основному складі 25 листопада 1969 року в Тбілісі у матчі першості СРСР проти місцевого «Локомотива», проте тривалий час не зміг закріпитись в команді і перший свій гол за «Динамо» забив лише 15 березня 1972 року в кубковій грі проти харківського «Металіста». Рівно через місяць, 15 квітня, у ворота дніпропетровського «Дніпра» був забитий і його перший гол в чемпіонаті СРСР. Всього за сезон 1972 року Блохін забив 18 голів, що дало йому змогу закріпитись в основному складі і зіграти за Олімпійську збірну СРСР, з якою Блохін здобув бронзові медалі.
Наступний рік для Олега Блохіна виявився ще успішнішим — з рузультатом 30 голів в усіх турнірах, де брало участь «Динамо», він був визнаний кращим футболістом СРСР і здобував цей титул ще два роки поспіль, рекорд СРСР, який ніким не був перевершений. Крім того, Блохін чотири роки підряд ставав кращим бомбардиром чемпіонату і разом з клубом двічі ставав чемпіоном і двічі віце-чемпіоном СРСР.
Через три місяці, 21 вересня 1985 року, у Харкові Олег Блохін на 64-й хвилині зустрічі зрівняв рахунок у матчі проти «Металіста», чим приніс «Динамо» підсумкову нічию 2-2 і став першим радянським футболістом, хто забив 200 м'ячів у чемпіонатах СРСР. Всього за свою кар'єру гравця «Динамо», яка тривала до 1988 року, він зіграв 585 матчів і став семиразовим чемпіоном СРСР та п'ятиразовим володарем кубка СРСР.
На рахунку Блохіна за рідний клуб у чемпіонаті СРСР рекордні 211 голів і 315 голів у всіх турнірах, де грало «Динамо», — останній з них він забив 20 листопада 1987 року у Києві в матчі на Кубок СРСР проти волгоградського «Ротора». За збірну СРСР Олег Блохін провів рекордні 112 матчів і забив також рекордні 42 голи.
У 1988 році 36-літній Олег Блохін продовжив кар'єру гравця у австрійському клубі «Форвертс» та кіпрському «Аріс», не досягнувши ніяких вагомих результатів. У 1990-у році він перейшов на тренерську роботу, кращим результатом якої стало друге місце з грецьким «Олімпіакос» того ж, 1990-го, року і восьме місце зі збірною України на Чемпіонаті світу 2006 року, коли національна збірна вперше в своїй історії вийшла у фінал турніру і дійшла до чвертьфіналу.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Тисячний гол Пеле, 1969
• Київське «Динамо» — володар Кубка кубків, 1975
• «Рука Бога» і Дієго Марадони, 1986
• Останній гол Олега Блохіна, 1987
• Смерть Валерія Лобановського, 2002
• «Золотий м'яч» Андрія Шевченка, 2004