Початок радянсько-японському конфлікту було покладено 11 травня 1939 року. Причиною стала прикордонна територія між Монгольською Народною Республікою (МНР), яка перебувала під радянським протекторатом, та Маньчжоу-Го — маріонетковою державою створеною японцями на території Китаю. 14 травня японська Квантунська армія зайняла всю територію вздовж східного берега річки Халкін-Гол, яку Монголія вважала своєю. Відповідно до Протоколу про взаємну допомогу між СРСР та МНР від 1936 року Радянський Союз зобов'язувався захищати кордони Монголії "як свої власні". Для цього в район Халкін-Гола перекинули 57-й особливий корпус Червоної Армії, який дислокувався у МНР.
Збройний конфлікт супроводжували повітряні бої, в яких домінували японці. Для посилення радянсько-монгольського угрупування сюди були перекинуті радянські літаки "І-16" та група радянських льотчиків-асів, що дозволило встановити паритет. На початку липня головнокомандувачем угрупування радянських військ в зоні конфлікту було призначено комкора Георгія Жукова, який в умовах цілковитої таємності розпочав підготовку до наступальної операції. На момент її початку радянське керівництво зосередило в районі Халкін-Голу 1-ше армійське угрупування до складу якого увійшли: 82-га та 57-ма стрілецькі дивізії, 6-та танкова та 212 повітряно-десантна бригада і 3 монгольські кавалерійські дивізії, загальною кількістю 57 тисяч осіб. Воно мало на озброєнні 542 гармати та міномети, 498 танків, 385 бронемашин, 515 літаків.
Японці, які планували розпочати наступ 24 серпня, мали в своєму розпорядженні 6-ту окрему армію під командуванням генерала Осігу Ріппо. До її складу увійшли 7-ма та 23-я піхотні дивізії, 140-та піхотна бригада, маньчжурська піхотна бригада та 3 кавалерійські полки загальною кількістю у 75 тисяч осіб. Японське командування також мало в своєму розпорядженні 500 гармат, 182 танки та близько 300-350 літаків.
Жуков вирішив використати кількісну перевагу у танках та літаках. Він розділив війська на три групи — Південну, Північну та Центральну. Південна мала нанести головний удар, північна — допоміжний, перед центральною ставилась задача скувати лінію фронту аби унеможливити перекидання військ на фланги, куди була спрямована основна атака.
Операція розпочалася 20 серпня 1939 року о 5-45 ранку масованою повітряною атакою. Під прикриттям 144 винищувачів, 150 бомбардувальників «СБ» завдали потужного удару по японських позиціях, успіх якого забезпечили штурмові групи загальною чисельністю у 46 літаків «І-16», які придушили вогонь зенітної артилерії японців. Така масована атака радянської авіації не дозволила японцям підняти у повітря свої літаки. О 6-15 розпочалася артилерійська підготовка, яка тривала до 9 ранку. Під кінець артпідготовки у небо знову піднялася радянська авіація, яка здійснила другу хвилю бомбардувань. Спроба японців контратакувати у повітрі не дала результатів. Далі, під звуки «Інтернаціонала», що транслювалися через потужні репродуктори, в атаку пішли радянські танки та піхота. Такий потужний і несподіваний удар дозволив перехопити стратегічну ініціативу і деморалізувати супротивника.
Жорстокі бої тривали 11 днів — 23 серпня радянсько-монгольські війська оточили, а 28 серпня знищили угрупування Квантунської армії на східному березі річки Халкін-Гол. 31 серпня ця територія була повністю зачищена, але повітряні бої продовжували тривати.
Підписаний у Москві 23 серпня 1939 року пакт Молотова-Ріббентропа став сигналом японському уряду, що їхній союзник Німеччина не вступить у війну з СРСР. Зміна геополітичних розкладів та поразка Квантунської армії в Монголії спричинили політичну кризу в Японії і 28 серпня кабінет міністрів на чолі з Харанумо Кутаро подав у відставку. Новий уряд Японії звернувся до Радянського Союзу з пропозицію про перемир'я, яке було підписано 15 вересня 1939 року. Наступного дня о 14-00 військові дії було припинено.
В ході конфлікту на ріці Халкін-Гол обидві сторони понесли значні втрати. Японія втратила до 61 тисяч осіб вбитими, пораненими та полоненими (кількість вбитих японських солдатів, за різними оцінками, становить від 8 до 25 тисяч). Було знищено практично все бойове озброєння 6-ої окремої армії та 600 літаків. Втрати радянської сторони становили 8 тисяч вбитими, 16 тисяч пораненими і 207 літаків.
9 червня 1940 року після переговорів між МНР та Маньчжоу-Го був встановлений офіційний державний кордон у відповідності до прагнень СРСР.
Військові дії в районі річки Халкін-Гол у травні-вересні 1939 року, також відомі як "Номонханський інцидент", стали початком карколомної кар'єри майбутнього "маршала перемоги" Георгія Жукова. За мужність у бою звання Героя Радянського Союзу отримали 70 осіб, з них 21 — посмертно. Комкор Яків Смушкевич, майори Сергій Грицевець і Григорій Кравченко стали першими в історії двічі Героями Радянського Союзу. 24 частини та з'єднання отримали ордени Леніна та Червоного Прапора. Для нагородження особового складу було засновано пам'ятний знак "Халкін-гол".
Закінчення збройного конфлікту з Японією розв'язало СРСР руки для дій на європейському театрі Другої світової війни. Вже 17 вересня 1939 року Червона армія розпочала свій "визвольний похід" на захід, який закінчився розчленуванням Польщі та приєднанням Західної України та Західної Білорусі до відповідних національних республік Радянського Союзу.
Коментарі
Дивіться також
• Різанина в Нанкіні, 1937
• Перший загін камікадзе, 1944
• Капітуляція Японії, 1945
• Міжнародний трибунал для Далекого Сходу, 1948