Давній конфлікт за контроль над рікою Шатт-ель-Араб, що утворюється при злитті Тигру і Євфрату, призвів до загострення стосунків між Іраном та Іраком у 1979 році після Ісламської революції та приходу до влади Саддама Хусейна — новий духовний керівник Ірану аятолла Хомейні закликав іракців до повалення уряду панарабської партії БААС, яка розглядалась як загроза шиїтам. Цим скористався Хусейн, що прагнув перетворити Ірак на регіональну наддержаву, — розраховуючи на те, що охоплений революцією Іран буде не в змозі дати адекватну відсіч, особливо після втрати підтримки з боку США, 22 вересня 1980 року військово — повітряні сили Іраку здійснили бомбардування десяти іранських аеродромів.
Наступного дня іракська армія розпочала наземну операцію на фронті шириною 650 км, завдавши головного удару по провінції Хузестан, де за тиждень просунулась на 40 кілометрів. Розрахунок на короткочасну військову кампанію зазнав невдачі — арабське населення провінції не підтримало Ірак і Іран відмовився від мирних переговорів, запропонованих Хусейном після 10 днів війни. Скориставшись невмінням іракської армії вести масштабні військові операції, іранська армія зуміла зупини наступ і у 1981 році перейти в контрнаступ і до літа 1982 року повернути практично всі втрачені території.
Попри те, що Ірак отримував дипломатичну, фінансову і військову допомогу від СРСР, США, Франції та навіть Саудівської Аравії і Кувейту, котрі, вороже ставлячись до панарабських намірів Іраку, вбачали в шиїтському Ірані більшу загрозу стабільності у Перській затоці, Саддаму Хусейну не вдалось домогтись жодних військових успіхів. Іран відхилив його чергову пропозицію про перемир'я і резолюцію ООН про негайне припинення вогню, заявивши, що війна закінчиться лише коли режим партії БААС буде повалений і в Іраці буде проголошена Ісламська республіка.
Іран розпочав наступ на Ірак початку липня 1982 року з атаки на місто Басра — незважаючи на велику кількість живої сили і військової техніки операція "Рамадан", не принесла суттєвих успіхів, ставши однією з найкривавіших за час Ірано-іракської війни. До 1988 року Ірак відбив близько 70 масштабних атак Ірану ціною тотального переведення економіки на воєнні рейки і збільшення армії до мільйона чоловік.
Масштабна військова допомога СРСР, Китаю і Франції дозволила переозброїти іракську армію, яка з 1984 року почала здійснювати бомбові авіанальоти на іранські міста. Не маючи змоги в умовах міжнародної ізоляції налагодити ефективну систему протиповітряної оборони, Іран був змушений перейти до локальних прикордонних боїв. Захопивши у 1986 році півострів аль-Фао, він зумів блокувати доступ Іраку до Перської затоки і змінити хід війни — в кінці року Ірак був близький до поразки. Лише тотальна мобілізація, оголошена в країні, безумовна перевага в авіації дозволили відбити іранські наступи на Басру і Багдад.
Вдалі іракські бойові дії на початку 1988 року привели до великих втрат Ірану в живій силі і техніці. Виснажена семилітньою війною країна із зруйнованою економікою і практично без міжнародної допомоги, третина міст якої зазнавала регулярних авіанальотів часто із застосуванням хімічної зброї, була змушена 20 липня 1988 року погодитись на чергову пропозицію ООН про припинення війни. На виконання її резолюції 20 серпня 1988 року представники Групи військових спостерігачів ООН взяли під контроль кордон між Іраком та Іраном, де перебували до кінця 1991 року.
Ірано-іракська війна стала найбільшим воєнним конфліктом в Азії з часів Другої Світової війни, призвівши до загибелі близько півмільйона військових і такої ж кількості мирних жителів обох країн без територіальних успіхів жодної зі сторін. Через територіальні претензії Іраку, знову висунуті Ірану під час мирних переговорів у Женеві, обмін полоненими затягнувся до 2003 року. Нової війни за устя ріки Шатт-ель-Араб вдалось уникнути коли в 1990 році Ірак окупував Кувейт, що привело до втручання США і повномасштабної війни у Перській затоці за участі коаліції багатьох держав, результатом якої стала окупація Іраку і повалення режиму Саддама Хусейна.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Саддам Хусейн — президент Іраку, 1979
• Початок Ірано-іракської війни, 1980
• Трагедія над Перською затокою, 1988
• Іракська окупація Кувейту, 1990
• «Буря в пустелі», 1991
• Війна у Перській затоці, 1991
• Війна коаліції проти Іраку, 2003
• Страта Саддама Хусейна, 2006