9 серпня 1945 року об 11 годині 2 хвилини за місцевим часом екіпаж американського літака B-29 під командуванням майора Чарльза Суїні скинув атомну бомбу на японське місто Нагасакі. Бомба вибухнула на висоті 500 метрів від поверхні і привела до загибелі близько 100 тисяч осіб та поранення отримали 200 тисяч осіб. Цього ж дня імператор Японії заявив у парламенті про намір прийняти умови безумовної капітуляції, рішення про котру було публічно оголошено 15 вересня.На обкладинці: Нагасакі після бомбардування
26801
Читати 4 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply
Учервні1942 року Франклін Рузвельт створив т. зв. Урановий комітет, котрий прийняв секретну атомну програму, затверджену 13 серпня 1942 року, під назвою «Манхеттенський проект». Її керівником став американський фізик-теоретик з Каліфорнійського університету в Берклі Роберт Оппенгеймер, а до виконання задачі отримання збагаченого урану, щоб зробити можливою ланцюгову ядерну реакцію, були залучені видатні вчені з різних країн світу. Задля цього в штаті Нью-Мексико була зведена Лос-Аламоська лабораторія, а в місті Окрідж штату Теннесі збудували велетенський завод, на якому поставлене завдання було вирішене в червні 1944 року.
До літа 1945 року військове відомство США зуміло отримати атомну зброю, дія якої була заснована на використанні двох матеріалів — ізотопу урану-235 («уранова бомба») або ізотопу плутонію-239 («плутонієва бомба»), і 16 липня 1945 року на полігоні Аламогордо було проведене успішне випробування під кодовою назвою «Трініті» з тестування плутонієвої бомби, яка отримала назву «Gadget» («Штучка»).
14 червня 1945 року на нараді Комітету Збройних сил США були визначені цілі бомбардування — міста Хіросіма, Кокура, Ніїгата і Нагасакі. Серед критеріїв їх відбору була вимога відсутності значних руйнувань, щоб можна було зрозуміти силу ударної хвилі від ядерного вибуху. 25 липня1945 року президент США Трумен віддав наказ про проведення ядерного удару по Японії. Через три тижні, незважаючи на протести і заперечення як всесвітньо відомих вчених, так і авторитетних військових, перша атомна бомба була скинута на японське міста Хіросіма, що привело до смерті близько 75 тисяч чоловік.
Чарльз Суїні, 1945 рік
Другою ціллю для ядерної атаки було обране місто Кокура, центр військово-промислового району на острові Кюсю, на території котрого крім воєних заводів знаходився арсенал Імперської армії Японії. Враження Кокури було заплановане на 11 серпня, але через очікуване погіршення погоди його перенесли на два дні раніше — 9 серпня 1945 року американський бомбардувальник B-29 під командуванням майора Чарльза Суїні о 2-47 злетів з острова Тініан (Маріанський архіпелаг), несучи на борту плутонієву бомбу «Товстун» і о 9-20 прибув до цілі. Виявивши, що через значну хмарність здійснити прицільне бомбометання не вдасться, о 10-32 Суїні взяв курс на запасну ціль за 200 км на Південний Схід.
Гриб над Нагасакі
Нагасакі теж було закрите хмарами і «Товстун» був скинутий коли о 11:02 за місцевим часом 27-річний бомбардир-навідник капітан Керміт Біхан крізь просвіт у хмарах побачив силует місцевого стадіону. Бомба, потужністю 21 кілотонни, вибухнула на висоті 500 метрів між двома головними цілями — сталеливарним і артилерійськими заводами, завдавши руйнувань на території близько 110 км2, більшість з якої припала на водну поверхню і малозаселені райони міста. Завдяки цьому, незважаючи на більшу потужність, ніж бомба, скинута на Хіросіму, від «Товстуна» загинуло приблизно стільки ж людей — близько 70 тисяч осіб безпосередньо під час вибуху і ще до 30 тисяч — до кінця 1945 року від опіків і радіоактивного зараження.
Нагасакі до і після ядерного вибуху
Того ж таки 9 серпня Радянський Союз в односторонньому порядку розірвав радянсько-японський пакт про ненапад і згідно із секретними Ялтинськими домовленостями оголосив Японії війну. Наступного дня імператор Японії Хірохіто за порадою прем'єр-міністра Кантаро Судзукі, міністра флоту Міцумаса Йоная і міністра закордонних справ Сігенорі Того прийняв рішення про безумовну капітуляцію, про що публічно було оголошено 15 серпня1945 року.
