Вперше містечко Шамоні, що належало герцогству Савойя, стало широко відоме у Європі у 1744 році, коли вийшла друком книга «Звіт англійського джентльмена про поїздку до льодовиків або Крижані Альпи Савойї» англійців Вільяма Віндхема і Річарда Покока, про їхню подорож, здійснену три роки перед тим, до гігантського льодовика Мер-де-Глас. До їх книги увійшли дані математика з Женеви П'єра Мартеля, який у 1742 році проводив розрахунки альпійських вершин і встановив, що найвищою горою Європи є пік льодовика Монблан, висоту котрого він оцінив рівною 4495 метрів.
У 1760 році до Шамоні приїхав ще один женевський вчений Орас Бенедикт де Соссюр, який вивчав альпійські рослини з метою їх порівняльного аналізу на різних висотах. Він здійснив багато сходжень на різні вершини, проте не зміг здолати Монблан і заснував невелику грошову премію тому, хто зробить це першим. Першопроходцями стали місцевий лікар Мішель-Габріель Паккар і женевський письменник Марк Теодор Бурріт, який мав велику пристрасть до сходження і підкорив багато альпійських вершин, проте обидва їх сходження в 1783 і 1784 роках виявились невдалими.
14 липня 1808 року Жак Бальма супроводжував місцеву жительку Шамоні Марі Параді, яка стала першою жінкою, що піднялась на Монблан. Це привернуло ще більшу увагу до містечка Шамоні, яке стало неофіційною столицею альпінізму. Як людина авантюрна, Бальма до глибокої старості займався подорожами у горах і загинув у 1834 році у віці 72 років, коли у пошуках золота зірвався з гір боблизу містечка Сікст-Фер-а-Шеваль.
Сьогодні на Монблан за рік піднімається близько 20 тисяч чоловік, а дата його першого підкорення відзначається як Міжнародний день альпінізму.
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН