Шукаючи гострих відчуттів, 7 серпня 1881 року, п'яний докер, пробравшись у трансформаторну будку однієї з електричних компаній в місті Буффало, штат Нью-Йорк, задля розваги вхопився за контакти генератора і миттєво загинув на місці. Паталогоанатом, що досліджував цей випадок, вражений миттєвістю смерті і відсутністю великих вражень на тілі постраждалого, зробив про це доповідь на засіданні місцевого наукового товариства, що наштовхнуло дантиста Альберта Саутвіка разом з двома колегами-медиками провести кількарічні дослідження, експериментуючи над сотнями бродячих котів і собах, і виступити у пресі з пропозицією використовувати електрику як більш гуманний метод позбавлення життя.
Ініціатива Саутвіка припала на період, коли у Нью-Йорку активно критикувалось повішення, котре в багатьох випадках супроводжувалося переломами шиї і агонією, що часом тривала до 30 хвилин, і в 1886 році він увійшов до створенної губернатором штату Девідом Хіллом комісії з числа медиків, юристів і урядовців, яка через два роки затвердила ідею Саутвіка використовувати для страти спеціальне крісло, на якому до ніг, рук і голови засудженного підводився б електричний струм.
«Закон про про страту електрикою» штату Нью-Йорк був прийнятий 4 червня 1888 року, хоча на той момент не існувало ні відповідного пристрою для страти, ні розуміння про параметри його роботи. Пошук технічного рішення припав на період т. зв. «Війни струмів» між двома відомими експериментаторами того часу Джорджем Вестінгаузом та Томасом Едісоном, які по-різному бачили перспективи використання постійного і змінного струмів у промисловості та побуті. Програючи конкрентну боротьбу, Едісон, що не цурався «чорного піару», для дискредитації конкурента надав технічну допомогу залученому до розробки електричного стільця інженеру Гарольду Брауну, котрий 5 грудня 1888 року продемонстрував урядовій комісії за присутності преси і членів місцевого медичного товариства сконструйований ним пристрій, за допомогою якого змінною напругою у 750 Вольт убив чотирьох телят і коня.
У 1897 році використання електричного стільця було дозволене у штаті Огайо, через три роки — у Массачусетсі, ще через шість — у Нью-Джерсі і невдовзі він став найпоширенішим способом страти, замінивши повішення у більшості штатів Сходу і Півдня США. З початком застосування смертельних ін'єкцій в середині 1980-х років його використання стало дедалі рідшим і остання страта на електричному стільці у США була виконана 16 січня 2013 року у Вірджинії.
Сьогодні електричний стілець як засіб страти застосовується лише на Філіппінах.
Коментарі
Дивіться також
• Декларація прав людини і громадянина, 1789
• «Війна струмів», 1888
• Остання страта на гільйотині, 1977