Анна Франк народилась 12 червня 1929 року і в 1933-у разом з сім'єю була змушена переїхати до Амстердама, щоб уникнути репресій нацистів. Влітку 1942 року, коли почалась німецька окупація Голландії, 12-річна дівчинка почала вести щоденник, в котрому щодня занотовувала події, враження, розмови з друзями і рідними в умовах зростаючої небезпеки. 6 липня 1942 року, побоюючись депортації до Німеччини, сім'я Франк сховалась в підвалі фабрики, котрою володіли їхні друзі-християни. За день перед тим старша сестра Анни, Марго, отримала повідомлення про депортацію до нацистських трудових таборів.
Наступні два роки Анна продовжувала вести щоденник, допоки 4 серпня 1944 року гестапо не виявило схованку і відправило до концтабору Освенцим всіх Франків, а також двох їхніх друзів, що надали їм притулок-схованку. На початку 1945 року, при наближенні Радянської Армії, Анну і її сестру Марго було переведено в концтабір Берген-Белзен, де вони захворіли тифом і померли. Єдиним, хто вижив із заарештованих, був батько Анни Отто Франк.
Після війни щоденник був знайдений у тайнику на місці переховування сім'ї Франк. Його було видано голландською в 1947 році, а в 1952 році перекладено англійською і опубліковано у Великобританії та США під назвою «Щоденник дівчинки». З тих пір він неодноразово перевидавався, був перкладений 67-а мовами, до початку 1980-х років був виданий тиражем понад 16 млн примірників і став літературним свідченням випробувань і страхіть, котрі пережили євреї у роки Другої Світової війни.
У 1960 році в будинку, де переховувалась сімя Франк, відкрито музей Анни Франк, в якому демонструється оригінал щоденника, а також статуетка «Оскар», яку в 1959 році отримала американська актриса Шеллі Вінтерс за свою роль у фільмі «Щоденник Анни Франк».