Ференц Ліст народився у 1811 в родині музиканта, який працював в оркестрі відомого покровителя мистецтва угорського князя Естерхазі. Він рано почав учити сина музиці і той здобув хорошу освіту у Відні, де 12-літній Ліст почав свої перші виступи на концертах. Переїхавши разом з батьком до Парижу, Ліст почав писати музику, проте визнання публіки йому принесли сольні концерти на фортепіано у світських салонах, які доводилось давати, щоб заробляти на життя і оплачувати педагогів.
Надихнувшись прикладом скрипаля-віртуоза Паганіні, Ліст розробив специфічну техніку гри на фортепіано і у 1839 році почав великий тур Європою з оригінальними творами класиків і власними їх перекладами, який тривав вісім років, приніс йому багато нагород, визнання професіоналів і породив явище, назване Генріхом Гейне «Лістоманією», коли шанувальники на його концертах доходили до стану містичного екстазу, особливо жінки, які збирали пасма волося Ліста, носові хустини, носили брошки і камеї з його зображенням.
На піку слави Ліст облишив концертні виступи (останній відбувся у Єлизаветграді, нині — Кропивницький) і в 1848 році оселився у Веймарі, де прожив до 1861 року, займаючись композиторською роботою і організацією музичного життя міста. По смерті сина Даніеля і дочки Бландін, Ліст переїхав у Рим, де в 1865 році прийняв постриг ченця і звання абата. У 1875 році він переїхав до Пешта, де його було обрано президентом Вищої школи музики, проте Ліст мало працював у ній, даючи приватні уроки і час від час концертуючи.
Під час чергової поїздки до Веймара, 2 липня 1881 року Ліст упав на готельних сходах, сильно травмував ноги і два місяці був вимушений провести в ліжку. Обстеження лікарів виявили у нього водянку, астму, катаракту лівого ока і серцеву недостатність, що справило на Ліста гнітюче враження і він вже до кінця своїх днів не зміг оговтатись від фізичної і моральної травми, що позначилось на його творах цього періоду: "Я несу з собою глибокий смуток серця, який повинен звучати тепер і зараз". 19 липня 1886 року у баварському місті Байройт, де він перебував на організованому його дочкою вагнерівському фестивалі (Козіма була вдовою Ріхарда Вагнера), Ліст простудився і захворів на запалення легенів. Болі в ногах не давали можливості пересуватись без сторонньої допомоги і 31 липня Ференц Ліст помер у готельному номері на руках свого камердинера. Всупереч його волі 3 серпня 1886 року він був похований на місцевому кладовищі.
По собі Ференц Ліст залишив 647 музичних творів, серед яких симфонії, перекладення для фортепіано, фортепіанні концерти, створені ним нові інструментальні жанри — рапсодії та симфонічні поеми. Ще за життя він був визнаний одним з найвпливовіших піаністів своєї епохи, а його харизма і привабливий зовнішній вигляд стали причиною численних пліток і романтичних історій.
Коментарі
Дивіться також
• Помер Вільям Шекспір, 1616
• Прем'єра «П'ятої симфонії» Бетховена, 1808
• Самогубство Вінсента ван Гога, 1890
• Убивство Миколи Леонтовича, 1921
• Померла Соломія Крушельницька, 1952
• Самогубство Ернеста Хемінгуея, 1961