На міжнародній арені 18-річний Сергій Бубка дебютував у 1981 році на шостому Чемпіонаті Європи з легкої атлетики серед юніорів, проте заявив про себе лише через два роки, коли з результатом 5,70 м виграв Чемпіонат світу в Хельсинкі. Свій перший світовий рекорд для закритих приміщень — 5,81 м — він встановив 15 січня 1984 року, а 26 травня того ж року з рекордним результатом 5,85 м переміг на змаганнях в Братіславі. Кожен з них Бубка двічі покращував протягом місяця з дня встановлення.
13 липня 1985 року на Чепіонаті світу в Парижі Бубка першим у світі подолав висоту 6 метрів і був практично поза конкуренцією, покращуючи свої досягнення наступні 10 років як на відкритих стадіонах, так і в закритих приміщеннях.
Незважаючи на свої вражаючі результати, олімпійська кар'єра Сергія Бубки склалася невдало — у 1984 році він не брав участь в Іграх в Лос-Анжелесі через їх бойкот соціалістичними країнами, хоча того року стрибав на 12 см вище, ніж золотий призер П'єр Кінон. Лише у 1988-у на Олімпійських змаганнях в Сеулі Бубка виграв свою єдину золоту олімпійську медаль. Через чотири роки у Барселоні він з трьох спроб не зміг подолати кваліфікаційний відбір у 5,75 м і вибув з боротьби за олімпійські нагороди, хоча на цей момент встановив 14 світових рекордів на відкритих стадіонах і 16 в закритих приміщеннях, а його кращим результатом була висота 6,11 м.
Загалом Сергій Бубка є 17-разовим світовим рекордсменом. Останній з них він встановив 31 липня 1994 року на Міжнародних атлетичних змаганнях в італійському місті Селестьєре — стрибнувши на 6 метрів 14 сантиметрів, Бубка залишався рекордсменом протягом наступних майже 20 років. Лише в 2014 році француз Рено Лавіллені зумів перевершити його на змаганнях як в закритих приміщеннях, так і на стадіонах. За іронією долі, обидва рази це відбулось на змаганнях в Донецьку, де проживав і тренувався Сергій Бубка.
Сергій Бубка премагав на чемпіонаті Європи, шість разів на чемпіонаті світу, двічі визнавався кращим легкоатлетом світу і пішов з великого спорту у 2001 році, так і не зумівши показати гідний результат на Олімпійських іграх в Атланті та Сіднеї. Наступного року він був нагороджений званням Героя України, став віце-президентом Міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій, а в 2005-у очолив Національний олімпійський комітет України.
Коментарі
Дивіться також
• Стрибок Діка Фосбері, 1968
• Сім медалей Марка Спітца, 1972
• 50 дивних олімпійських видів спорту (інфографіка)
• Останній гол Олега Блохіна, 1987
• Вісім медалей Майкла Фелпса, 2008