Вранці 17 квітня 1972 року Карл Шлоффлер, 27-літній офіцер, що працював під прикриттям, заарештував п'ятьох чоловік, що були причетні до проникнення і незаконного прослуховуванняу штаб-квартири Демократичної партії в готелі "Уотергейт" у Вашингтоні. Троє з арештованих були кубинськими емігрантами, один — натуралізованим кубинцем і п'ятий, Джеймс Маккорд, — колишнім агентом ЦРУ. У приміщені, де був проведений арешт, знайдено підслуховавальну апаратуру, відеокамери, плівки з записами і три ручки-пістолети зі сльозоточивим газом.
18 червня з'ясувалось, що Маккорд працює в службі безпеки Комітету за переобрання президента Річарда Ніксона, а протягом наступного місяця — що Говард Хант, колишній високопоставлений службовець Білого Дому, і Гордон Лідді, фінансовий радник Комітету, також безпосередньо повязані з заарештованою п'ятіркою.
У серпні президент Ніксон заявив, що розслідування інциденту завершено і жоден зі службовців Білого Дому не причетний до інциденту. У вересні Маккорд, Хант, Лідді і чотири кубинці постали перед федеральним судом за вісім документально підтверджених фактів проникнення у штаб-квартиру Демократичної партії.
У вересні і жовтні 1972 року журналісти Карл Бернстайн і Боб Вудворд опублікували у "Вашингтон пост" матеріали про те, що підслуховування і шпигунство проти опозиційної партії були санкціоновані Комітетом за переобрання Ніксона і проводились з відома Білого Дому. Незважаючи на це, у листопаді 1972 року Річард Ніксон був обраний президентом на новий термін.
У березні 1973 року всі семеро звинувачених були визнані судом винниими. Під час оголошення вироку суддя зачитав лист Маккорда, в которому він повідомляв, що всі їх дії були санкціоновані Білим Домом, а сама операція проводилась під "прикриттям" з боку найвищих урядових організацій.
Незважаючи на негайне звільнення кількох висопокопоставлених осіб, 17 травня 1973 року почались сенатські слухання Вотергейтської справи, на котрих з'ясувалось, що проникнення в штаб-квартиру Демократичної партії було проведене з відома колишнього генерального прокурора Джона Мітчела і виявилися факти масового прослуховування Комітетом за переобрання тисяч громадян, а 29 липня спеціальна слідча комісія отримала плівки, на котрих були записані розмови Ніксона із співробітниками, зокрема вказівка президента директору ФБР припинити розслідування Вотергетської справи.
Під тиском фактів і початої проти нього процедури імпічменту 9 серпня 1974 року Річард Ніксон став першим президентом США, котрий подав у відставку. 8 вересня його наступник Джеральд Форд звільнив Ніксона від будь-яких кримінальних переслідувань щодо Уотергейтської справи.
Коментарі
Дивіться також
• Відставка Річарда Ніксона, 1974
• Суд над президентом Клінтоном, 1999
• Інавгурація Барака Обами, 2009