Максиміліан Робесп'єр народився в Аррасі в 1758 році, отримав юридичну освіту і в 1789 році був обраний до Національної асамблеї, де проявив велику активність і згодом став одним із керівників Революційної ради. За свою принципову позицію щодо дотримання громадської моралі він отримав прізвисько "Непідкупний" і в квітні 1790 року очолив Якобинський клуб, ліве політичне об'єднання прихильників Французької революції.
Закликами віддати короля Людовика XVI під суд за зраду, Робесп'єр набув багато впливових ворогів, але одночасно здобув велику популярність серед парижан. В 1792 році Робесп'єр був обраний до Національної асамблеї від Парижу, а 27 липня 1793 року став членом Комітету громадської безпки, завданням котрого була боротьба проти зовнішніх та внутрішніх ворогів Франції і контроль за діяльністю уряду.
Під керівництвом Робесп'єра Комітет став фактично диктаторським органом влади, проголосивши у вересні в країні владу терору і менш, ніж за рік арештувавши 300 тисяч громадян, підозрюваних у контрреволюційній діяльності; мінімум 10 тисяч з них померло в тюрмах, а 17 тисяч, за офіційними даними, були страчені, головним чином на гільйотині на площі Революції.
Маючи необмежені повноваження, Робесп'єр розправився зі своїми політичними опонентами і 4 червня 1794 року майже одноголосно був обраний головою Національного конвенту. Через шість днів було прийнято закон, що позбавляв права підозрюваного на публічний суд і юридичну допомогу, і за наступний місяць було гільйотиновано 1400 ворогів революції, хоча загроза зовнішньої інтервенції чи внутрішньої контреволюції, на котрі в основному посилався Робесп'єр, були відсутні.
Це змусило поміркованих політиків лівого і правого крила створити коаліцію, опозиційну до якобинців, яку очолили головнокомандувач національної гвардії республіки Поль Баррас, міністр поліції Жозеф Фуше та секретар Конвенту Жан-Ламбер Тальєн.
27 липня 1794 року (9 термідора II року за революційним календарем) Робесп'єр і його соратники були заарештовані Національною асамблеєю. Після повідомлення про те, що Національний конвент змістив його з поста керівника, Робесп'єр намагався застрілитися, але лише поранив себе. Наступного вечора, 28 липня, без суду Робесп'єр і 21 його близький соратник були гільйотиновані на на площі Революції. 11 термідора був страчений ще 71 якобинець.
Згодом Комітет громадської безпеки втратив свої повноваження, з тюрем було випущено тисячі людей, і Французька революція стала менш радикальною. Влада Директорії, що прийшла на зміну Конвенту, характеризувалась буржуазною орієнтацією, корупцією і зазнала численних військових поразок. В 1799 році її було повалено в ході військового перевороту, очолюваного Наполеоном Бонапартом.
Коментарі
Дивіться також
• Взяття Бастілії, 1789
• Проголошення Французької Республіки, 1792
• Вбивство Марата, 1793
• Переворот 18 брюмера, 1799
• Наполеон Бонапарт — імператор Франції, 1804
• Липнева революція, 1830
• Паризька комуна, 1871