Королівство Португалія
Після перемоги португальського війська принца Афонсу Енрікеша Капетинга над мавританською армією Альморавідів у битві біля Оріке 26 липня 1139 року він був проголошений «королем португальців». Його монарша гідність як першого короля Португалії була визнана імператором Іспанії Альфонсо VII через чотири роки.На обкладинці: Прапор Афонсу Великого і Португальського королівства
22549
Читати 3 хв.
Читати пізніше
До обраного
reply

В ході Реконкісти в XIX — X століттях виникло два португальських графства, які з часом збільшували свої володіння за рахунок відвойованих у маврів територій. В XI столітті король Леона і Кастилії Альфонсо VI Хоробрий залучив до війни проти мусульман бургундських лицарів і в 1102 році видав свою дочку Терезу заміж за одного зі своїх воєнначальників Генріха Бургундського, якому в якості приданого в лен було надане найменш захищене з португальських графств.

З чотирьох дітей Терези і Генріха Португальського вижив лише старший син Афонсу Енрікеш, який у трирічному віці успадкував титул графа Португалії. По смерті батька Афонсу його матір Тереза Леонська розпочала війну за спадщину проти своєї сестри, королеви Леона, прагнучи одночасно позбавити спадщини і сина. По досягненні повноліття в 1123 році 14-літній Афонсу Енрікеш за підтримки місцевої знаті зібрав військо й розпочав війну проти матері, яка закінчилась перемогою через п'ять років — Тереза була заарештована і поміщена в монастир.

Завдавши поразку військам свого двоюрідного брата короля Леона і Кастилії Альфонсо VII, які той вислав на допомогу Терезі, 6 квітня 1129 року Афонсу Енрікеш проголосив себе принцем Португалії і прямим васалом Папської держави.

Присягнувши перед папою Інокентієм II вести війну проти невірних, Афонсу Енрікеш відвоював у маврів землі на південь від свого графства і 25 липня 1139 року отримав над мавританською армією Альморавідів грандіозну перемогу у битві біля міста Оріке. Наступного дня, 26 липня військо проголосило Афонсу «королем португальців» і його новий титул був підтверджений на регіональних станово-представницьких зборах у місті Ламегу, де Афонсу I отримав королівську корону з рук архієпіскопа Браганси.

Війна із двоюрідним братом тривала п'ять років і завершилась 5 жовтня 1143 року мирним договором, за яким Афонсу I визнав за сюзерена Альфонсо VII, який на той момент вже носив титул імператора всієї Іспанії. У 1179 році папа Олександр III буллою «Manifestis Probatum» визнав Афонсу I королем Португалії. Він помер 6 грудня 1185 року у столиці, місті Коїмбра, де й був похований в монастирі Санта-Крус.

Як засновник португальскої нації Афонсу Енрікеш шанується як народний герой і увійшов в історіографію з епітетами Завойовник, Засновник і Великий.
Піренеї, 1200 рік
Піренеї, 1200 рік

Остаточно кордони Португалії були встановлені в 1297 році договором між правнуком Афонсу I королем Дінішем і королем Кастилії і Леона Фердинандом IV Кастильським, який попри короткочасну втрату Португалією незалежності в 15801640-хх роках, діє й по сьогодні.

Друк 1
Володимир Лук'янюк спеціально для © «Цей день в історії», 30 червня 2016. Текст статті поширюється за ліцензією «Creative Commons Із зазначенням авторства 4.0 Міжнародна (CC BY 4.0)» і з обов'язковим активним гіперпосиланням на дану вебсторінку.

Коментарі

Головні події 26 липня

Незалежність Ліберії

1847
#ЦейДень

Все про 26 липня

Події, факти, персоналії

Перша відставка Вінстона Черчілля

1945

Націоналізація Суецького каналу

1956