Після смерті Геріха VIII Марія, його дочка від Катерини Арагонської, була другою претенденткою на престол після свого дев'ятирічного брата Едварда. Кволий від народження хлопчик, правив шість років під опікою регентів і помер 6 липня 1553 року від туберкульозу. Із релігійних міркувань своєю спадкоємницею він призначив шіснадцятилітню Джейн Грей, правнучку засновника династії Тюдорів Генріха VII і переконану протестантку, чим відсторонив від влади католичку Марію.
Через чотири дні Джейн була проголошена королевою, а Марія, передбачаючи свій арешт, втекла у Східну Англію, де підняла збройний заколот. Її підтримали як переконані католики, так і титулована протестантська знать, незадоволена правлінням Роберта Дадлі, регента Едварда VI, тестя Джейн Грей.
Після того, як на бік Марії перейшла більша частина знаті, а Джон Дадлі не зумів зібрати достатньо війська, щоб придушити її заколот, 19 липня 1553 року Таємна рада позбавила корони Джейн Грей і проголосила Марії Тюдор королевою. Наступного дня Дадлі підкорився волі ради і оголосив про свою капітуляцію. Невдовзі він, як і ще 150 високопоставлених осіб, включаючи Джейн Грей, був заарештований і поміщений в Тауер. 3 серпня Марія на чолі десятитисячного війська прибула в Лондон, де її зустріла сестра Єлизавета і 800 представників знаті.
Весь цей час Едвард залишався непохованим через бажання Марії провести церемонію за католицьким обрядом. Однак радники переконали її відмовитись від цього наміру, і 9 серпня у Вестмінстерському абатстві відбулись його похорони за протестантською традицією. Тут же 1 жовтня було короновано і Марію I, першу правлячу королеву в історії Англії.
За перші півроку свого правління вона стратила Джейн Грей, рідню її свекра Джона Дадлі і його самого. А через рік, після одруження із спадкоємцем іспанського престолу Філіпом Габсбургом, Марія Тюдор почала переслідування всіх, хто сприяв її батькові у проведенні реформації в Англії — було спалено біля трьохсот ієрархів Англіканської церкви, включаючи архієпископа Кентенберійського Томаса Кранмера. Намір Марії повністю знищити протестантизм і повернути католицькій церкві монастирські землі привели до повстання, під час якого була заарештована Єлизавета.
Шлюб Марії з Філіпом Іспанським виявився невдалим — дітей у них не було, через Франко-іспанську війну Англія втратила Кале, своє останнє володіння в континентальній Європі; незважаючи на те, що вони обоє були нащадками Джона Гонта, 1-го герцога Ланкастера, незадовго до своєї смерті 17 листопада 1558 року під час епідемії вірусної лихоманки, спадкоємцем на англійському престолі Марія призначила свою сестру Єлизавету.
Того ж року в Женеві шотландський релігійний реформатор Джон Нокс опублікував свій памфлет «Трубний глас проти жахливого правління жінок», в якому піддав нападкам, зокрема, правління Марії Тюдор, яку за жорстоке переслідування протестантів назвав кривавою. Це прізвисько стало особливо поширеним у XVII столітті, коли "Кривава Мері" набула репутації кровожерного тирана, а її заслуги у реформуванні держави, які заклали основи успіху єлизаветинської епохи, були применшені або забуті.
Коментарі
Дивіться також
• Війна Білої та Червоної троянд, 1455
• Єлизавета Йоркська — королева Англії, 1487
• «Акт про супрематію», 1534
• Смерть Генріха VIII, 1547
• Єлизавета I — королева Англії, 1559
• Кінець династії Тюдорів, 1603
• Англійська республіка, 1649
• Славна революція, 1688
• Проголошення Великої Британії, 1707
• Вікторіанська епоха, 1837