2 серпня 1939 року німецький фізик Альберт Ейнштейн, що проживав на той час в Нью-Йорку, під впливом обговорення проблеми можливого отримання нацистською Німеччиною атомної зброї з іншими фізиками-емігрантами — Лео Силардом, Юджином Вігнером і Едвардом Таллером — написав листа президенту США Франкліну Рузвельту із закликом до негайного початку робіт над створенням власної атомної бомби.
За порадою фізиків Рузвельт організував Дорадчий комітет у справах урану, але не виявив великого інтересу до проблеми розробки ядерної зброї, оскільки на той час ймовірність її створення була невисокою. Ситуація змінилась за два роки, коли фізики Отто Фріш та Рудольф Пієрлс, які переховувались від німців у Великій Британії, зробили підрахунки критичної маси урану і з'ясували, що ядерну бомбу можна справді виготовити і що вона має достатні розміри для транспортування її бомбардувальником.
У червні 1942 року Франклін Рузвельт створив Урановий комітет, котрий прийняв секретну американо-британську атомну програму, затверджену 19 вересня 1943 року, під назвою «Манхеттенський проект». Її керівником став американський фізик-теоретик з Каліфорнійського університету в Берклі Роберт Оппенгеймер, а до виконання задачі отримання збагаченого урану, щоб зробити можливою ланцюгову ядерну реакцію, були залучені видатні вчені з різних країн світу. Задля цього в штаті Нью-Мексико була зведена Лос-Аламоська лабораторія, а в місті Окрідж штату Теннесі збудували велетенський завод, на якому поставлене завдання було вирішене в червні 1944 року.
До літа 1945 року військове відомство США зуміло отримати атомну зброю, дія якої була заснована на використанні двох матеріалів — ізотопу урану-235 («уранова бомба») або ізотопу плутонію-239 («плутонієва бомба»), і 16 липня 1945 року на полігоні Аламогордо було проведене успішне випробування під кодовою назвою «Трініті» з тестування плутонієвої бомби, яка отримала назву «Gadget» («Штучка»).
Через три тижні, незважаючи на протести і заперечення як всесвітньо відомих вчених (Нільс Бор, Джеймс Франк, Лео Сцирлард та інші), так і авторитетних військових — генерала армії Дуайта Ейзенхауера, адмірала Честера Німіца, генерала Дугласа Макартура, дві подібні бомби були скинуті на японські міста Хіросіма і Нагасакі, що привело до смерті більше 200 тисяч людей.
Коментарі
Дивіться також
• Манхеттенський проект, 1942
• Атомнене бомбардування Хіросіми, 1945
• Атомнене бомбардування Нагасакі, 1945
• Перше випробування радянської атомної зброї, 1949
• Операція «Блакитний тушканчик», 1960
• Чорнобильська катастрофа, 1986
• Історія ядерної зброї (інфографіка)
• Перше випробування ядерної зброї у КНДР, 2006