Лікар за освітою, Марат в 1789 році заснував журнал L'Ami du Peuple, гострі критичні статті в котрому по відношенню да влади зіграли не останню роль в кривавій Революції 1792 року. Після арешту французького короля в серпні 1792 року Марат був обраний депутатом Конвенту від Парижу і виступав в ролі активного опонента жирондистів, поміркованих республіканців, котрі були прихильниками поступових конституційно регульованих перетворень у країні.
В 1793 році Шарлотта Корде, дочка репресованого революціонерами аристократа і жирондистка за переконаннями, вважаючи Марата одним з найбільших зол Франції, приїхала з Нормандії до Парижу, щоб убити його під час святкового параду в День Бастилії 14 липня. Але через відміну святкувань Шарлотта змінила план дій і попросила аудієнції у Марата під виглядом журналістки, що має намір виказати «ворогів народу» в Нормандії. Марат, у котрого була невиліковна хвороба шкіри, працював, як завжди, у ванні. Поки він записуваав усі названі Корде імена, вона вихопила кинжал і ударила Марата в груди.
Марат помер практично зразу. 16 липня його тіло було поховано з великими почестями в саду клубу Кордельерів, а серце покійного було вилучено та поміщено в залі засідань клубу. Після Термидоріанського перевороту тіло Марата було переховане спочатку в Пантеоні, а згодом — на кладовищі церкви Сент-Етьєн-дю-Мон.
Шарлотта Корде, нікуди не тікаючи, дочекалась приходу поліції. На суді присяжних вона одноголосно була визнана винною і була засуджена до страти. Ввечері 17 липня її було гільйотиновано на площі Республіки. Шарлотту Корде поховали на кладовищі Мадлен, яке у середині XIX століття було ліквідоване. Більшість її родичів, рятуючись від переслідування, були змушені емігрувати, а Марат став культовою фігурою — його порівнювали з Христом, на його честь перейменовували, вулиці, площі, зокрема район Парижа Монмартр та місто Гавр.
НАЙГІРШИЙ РІК В ІСТОРІЇ?
Коментарі
Дивіться також
• Проголошення Національних зборів Франції, 1789
• Проголошення Французької Республіки, 1792
• Термідоріанський переворот, 1794
• Переворот 18 брюмера, 1799
• Наполеон Бонапарт — імператор Франції, 1804
• Остання страта на гільйотині, 1977