Мік Джаггер і Кіт Річардс були однокласниками під час навчання у початковій школі. У 1961 році вони заснували групу «Little Boy Blue and the Blue Boys», до якої увійшов ще один їх приятель Дік Тейлор. Наступного року в клубі «Marquee» вони познайомилися із Брайаном Джонсом і Єном Стюартом, які в червні 1962 року приєдналися до групи Джаггера і Річардса. Свою першу концертну практику вони отримали в тому ж таки клубі «Marquee», де група виступила 12 липня 1962 року, змінивши назву на «Rolling Stones» на честь однієї з пісень Мадді Уотерса 1950 року. Під час цього виступу в складі групи на ударних грав Мік Ейворі.
16 квітня 1964 року був випущений перший дебютний альбом групи «The Rolling Stones», який вийшов на першу позицію в UK Albums Chart а після перевидання у США — на 11 місце в в американському Billboard 200. Це дало можливість провести успішні гастролі в США, заживши слави концертних хуліганів, на виступах яких постійно травлялись бійки і дебоші, і зібрати кошти для записів власних композицій. Сингл «Tell Me» червня 1964 року став першим із серії хітів Джаггера — Річардса: «(I Can't Get No) Satisfaction», «Get Off of My Cloud», «19th Nervous Breakdown», «As Tears Go By», «Have You Seen Your Mother, Baby, Standing in the Shadow?». У 1966 році «Rolling Stones» випустили альбом «Aftermath», в якому вперше були відсутні кавер-версії.
У 1968 році вийшов сьомий студійник «Beggars Banquet». Музичною пресою він був зразу ж оголошений шедевром і засвідчив завершення епохи Брайана Джонса, який був основним генератором музичних ідей «Rolling Stones». Через пристрасть до наркотиків та особистий конфлікт з Джаггером і Річардзом Джонс залишив групу 9 червня 1969 року, а 3 липня він був знайдений мертвим у себе в домі. На цей час в «Rolling Stones» уже грав новий гітарист Мік Тейлор, якого в 1976 році змінив Рон Вуд.
З 1993 року «Rolling Stones» виступають у складі Мік Джеггер, Кіт Річардз, Рон Вуд і Чарлі Воттс. У новому складі група записала ряд вдалих і не дуже альбомів, активно гастролювала, встановши ряд рекордів прибутковості — зокрема світове турне з концертом «Bridges to Babylon» зібрало 500 млн доларів. Загалом станом на 2013 рік 21 сингл групи входив у першу десятку чартів в Старому і Новому світі, у Великій Британії було випущено 23 студійних і 8 концертних альбомів (в США — 24 і 9, відповідно) загальним тиражем понад 250 мільйонів примірників і «Rolling Stones» й досі вважаються однією з науспішніших і найвпливовіших груп в історії року.
У 1989 році «Rolling Stones» були включені до Зали слави рок-н-ролу, а в 2004 році зайняли четверте місце в списку 50 найвидатніших виконавців усіх часів за версією журналу «Rolling Stone». За останні 30 років жоден рейтинг найвизначніших творів рок-н-ролу не обходиться без таких альбомів групи, як «Beggars Banquet», «Let It Bleed», «Sticky Fingers», «Exile On Main Street», а пісня «Satisfaction» стала міжнародно впізнаваним символом «Rolling Stones».
ВЕЛИКЕ РОЗСЕЛЕННЯ СЛОВ'ЯН
Коментарі
Дивіться також
• Початок ери рок-н-ролу, 1954
• Дебют «Deep Purple», 1968
• Перший сольник Пола Маккартні, 1970
• Обернена сторона Місяця Pink Floyd, 1973
• Дебют групи «Queen», 1973
• Перший сингл «Sex Pistols», 1976
• Bee Gees — лауреат «Греммі», 1979
• Сингл «Smells Like Teen Spirit», 1991