У перший день після повернення з відпустки начальник політвідділу 323-ї винищувальної авіаційної дивізії Північної групи військ збройних сил СРСР, що базувалась у Польщі, полковник Микола Скурідін мав провести два польоти для відновлення навичок з техніки пілотування. Він був досвіченим військовим льотчиком 1-го класу, мав за плечима 1700 годин польотів.
Зранку 4 липня 1989 року Скурідін виконав контрольний політ на навчальному літаку й о 9-08 за Середньоєвропейським часом на бойовому літаку «МиГ-23М» піднявся у повітря з авіабази Багіч біля Колобжега у Західному Помор'ї. На 41-й секунді польоту обороти двигуна різко впали, швидкість літака зменшилась майже удвічі, він почав знижуватись. Сприйнявши самовільне відключення форсажа як зупинку двигуна, Скурідін з дозволу наземної служби успішно катапультувався на висоті близько 150 метрів, попередньо направивши, за його словами, літак у бік моря.
Однак через 6 секунд двигун залишеного напризволяще «МиГ-23М» відновив роботу у заданому автоматикою режимі і, набираючи висоту, продовжив політ. Літак безперешкодно перетнув повітряний кордон Польщі й у небі над НДР о 9-42 був узятий у супровід радарами НАТО. Коли він проминув кордон ФРН, з бази у Сустерберзі в Нідерландах піднялося два американських винищувача «F-15 Eagle», які о 10-02 на висоті 12 кілометрів над Оснабрюком перехопили літак, що рухався зі швидкістю 740 км/год. У цей час в.о. командувача авіацією Північної групи військ генерал-майор авіації В. Огнєв саме доповів командуванню радянського ВПС, що літак «впав в море, ніякого збитку при цьому не заподіяв».
Візуально пересвідчившись, що на «МиГ-23М» відсутнє штатне озброєння — ракети класу «повітря-земля» — і, на здивування, — пілот у кабіні, американські льотчики отримали наказ супроводжувати літак, який в автоматичному режимі летів над густонаселеними районами ФРН: ніхто не міг передбачити куди він упаде після збиття. Була надія, що «МиГ-23М» долетить до Ла-Манша, однак, щойно проминувши Нідерланди, після витрати усього палива радянський винищувач почав втрачати висоту у небі Бельгії і о 10-37, подолавши 901 кілометр, практично пласко впав на хутір Кооіхем поблизу Кортрейка, за 10 кілометрів від кордону Франції, де саме цього дня свій державний візит розпочав Генсек ЦК КПРС Михайло Горбачов.
При падінні «МиГ-23М» зруйнував ферму, під уламками якої загинув 19-літній студент Вім Делере.
О полудні 4 липня 1989 року радянське інформаційне агенство ТАРС офіційно повідомило про інцидент. Наступного дня свої співчуття бельгійцям висловив Михайло Горбачов і полковник Скурідін.
Через два дні у центральній компартійній газеті «Правда» з'явилася стаття про критичний стан справ в Радянській армії, яка не зробила належних висновків після інциденту з німецьким пілотом Матіасом Рустом, котрий два роки перед тим безперешкодно посадив приватний літак літак на Красній площі у Москві.
Не бажаючи загострювати стосунки з СРСР, який був на шляху до великих політичних змін у Європі — восени рухнула Берлінська стіна і об'єдналась Німеччина, — керівництво ФРН узагалі не зробило жодних заяв, а уряди Бельгії і Нідерландів обмежились дипломатичними нотами, якими 6 липня висловили стурбованість відсутністю своєчасного повідомлення про небезпеку і, як зазначив міністр закордонних справ Бельгії Макс Ейскенс, «дивною неквапливістю» у ситуації, коли була загроза завдання ядерного чи хімічного удару. У ході конфіденційних переговорів СРСР погодився на виплату Бельгії 685 тисяч доларів компенсації, більша частина якої дісталась постраждалій родині фермера.
Коментарі
Дивіться також
• Авіакатастрофа над Чорним морем, 2001
• Скнилівська трагедія, 2002
• Авіакатастрофа під Смоленськом, 2010