Професійний дебют Володимира Кличка відбувся у 1996 році після перемоги на XXVI Літніх Олімпійських іграх в Атланті, — приєднавшись разом зі старшим братом до німецького клубу «Universum Box-Promotion», свій перший титул він завоював через два роки, коли переміг Маркуса МакІнтайра і став інтерконтинентальнм чемпіоном світу у важкій ваговій категорії за версією WBC.
Як і здобутий у 1999 році титул за версією WBA, Володимир Кличко тричі його захистив і 14 жовтня 2000 року в бою проти Кріса Берда здобув свій третій титул, на цей раз за версією WBO. Він захищав його п'ять разів протягом наступних трьох років, допоки не втратив у поєдинку проти Коррі Сандерса. Кличко зумів його повернути лише в 2008-у, коли вже був володарем двох чемпіонських титулів за версіями IBF та IBO.
Цього ж року британець Девід Хей став абсолютним чемпіоном світу в першій важкій вазі і, перейшовши в суперважку вагу, заявив про амбіційну мету заволодіти всіма поясами в найелітнішій ваговій категорії. Першим кроком до цього стала перемога Хея за чемпіонський титул WBA в бою з Миколою Валуєвим у 2009 році, коли Володимир Кличко вже заволодів чемпіонським званням за версією журналу The Ring.
Підготовка до об'єднавчого поєдинку за титули WBA, IBF, WBO, IBO і за версією журналу The Ring тривала понад два роки і підігрівалась екстравагантними витівками Хея, який на спільних прес-конференціях відмовлявся тиснути Володимиру Кличу руку, з'являвся на публіці у футболці із зображенням відірваних голів братів Кличків, яких називав роботами і обіцяв кожного з них нокаутувати, та чутками про космічні гонорари Хея і Кличка.
Скандалом та невеликою штовханиною завершилась і прес-конференція перед боєм, який відбувся 2 липня 2011 року на стадіоні «Imtech Arena» в Гамбурзі. Він пройшов у великому напруженні всі 12 раундів, в 10 з яких Володимир Кличко виходив переможцем, як і в поєдинку вцілому, — його джеб став серйозною перешкодою для Хея провести результативні атаки і переграти Кличка.
Об'єднавчий поєдинок Кличко — Хей викликав величезний інтерес у світі: у прямому ефірі його дивилось більше 500 мільйонів глядачів у 150 країнах світу, зокрема 19 мільйонів в Україні і 16 мільйонів в Німеччині. Усі п'ять своїх титулів Володимир Кличко успішно захищав до 2016 року, коли втратив їх на тій же щасливій для себе «Imtech Arena» в бою проти британця Тайсона Ф'юрі.
Коментарі
Дивіться також
• Перший титул Кассіуса Клея, 1964
• Перший титул Майка Тайсона, 1986
• Майк Тайсон — чемпіон світу, 1987
• Володимир Кличко програв Тайсону Фюрі, 2015 (фото)