Після розпаду Австро-Угорської імперії наприкінці жовтня 1918 року Закарпаття увійшло до складу Угорщини, як однією зі спадкоємниць Австро-Угорської імперії. Проте на Паризькій мирній конференції, що почалась 18 січня 1919 року, країнами-переможцями у Першій Світовій війні було прийнято рішення передати її Чехословаччині, частиною якої вона стала 10 вересня 1919 року. Автономний статус краю у складі Чехословаччини з правом мати свій парламент (Сойм) та уряд був закріплений конституцією Чехословацької республіки 29 лютого 1920 року; цією ж конституцією було введено в політичний ужиток і назву «Підкарпатська Русь». Остаточно новий статус Закарпаття був підтверджений Тріанонським договором, який Угорщина підписала з країнами Антанти 4 червня 1920 року.
У 1938 році Франція та Велика Британія, проводячи політику умиротворення нацистської Німеччини, підписали з нею Мюнхенську угоду, за якою Чехословаччина втратила велику частину своєї території, а Віденський арбітраж 2 листопада 1938 року зобов'язав уряд у Празі передати мадярам третину території Словаччини (з містом Кошице) і південну частину Карпатської України (з містами Ужгород, Мукачеве і Берегове). На хвилі слабкості чехословацького уряду зросли націоналістичні настрої в Словаччині та Закарпатті, і 15 березня 1939 року Сойм Карпатської Русі проголосив створення незалежної Республіки Карпатська Україна, яка проіснувала до 17 березня, допоки Закарпаття не було окуповане Угорщиною.
Після того, як у жовтні-листопаді 1944 року в ході Другої Світової війни радянські війська заяйняли територію Закарпаття, у Мукачеві був сформований маріонетковий прорадянський «національний комітет Закарпатської України», який проголосив "волю українського народу" відокремитися від Чехословаччини і приєднатися до Української Радянської Соціалістичної Республіки. Після двох місяців конфліктів і марних переговорів 1 лютого 1945 року чехословацька урядова делегація була змушена погодитись з радянським контролем над Карпатською Україною і 29 червня 1945 року у Москві був підписаний Радянсько-чехословацький договір про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини та про її возз'єднання з радянською Україною, хоча ні закарпатська, ні українська делегації участі в цих переговорах не брали.
Крім того, Чехословаччина погодилась передати Радянському Союзу місто Чоп і територію площею 250 км2 з шістьма селами навколо нього, які не входили до складу Підкарпатської Русі, в обмін на село Лекарівці, котре у 1946 році відійшло до Словаччини. 22 листопада 1945 року договір між ЧСР і СРСР був ратифікований Тимчасовими національними зборами Чехословаччини, а 27 листопада – Президією Верховної Ради СРСР.
На підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР 22 січня 1946 року у складі УРСР була створена Закарпатська область з поділом на 13 округів (у 1954 році перетворені у райони), 24 січня Указом Президії Верховної Ради УРСР на територію новоствореної області поширилася чинність законодавства України. Відтак у лютому 1946 року відбулися перші вибори до Верховної Ради СРСР, через рік — до Верховної Ради УРСР, а у грудні 1947 року — до місцевих рад.
Коментарі
Дивіться також
• Незалежність Карпатської України, 1939
• Угорська окупація Карпатської України, 1939
• Радянська окупація Польщі, 1939
• Західна Україна увійшла до складу УРСР, 1939
• Радянська окупація країн Балтії, 1940
• Приєднання Бессарабії і Буковини до СРСР, 1940
• Входження Криму до складу УРСР, 1954