Франція вступила у Другу Світову війну 3 вересня 1939 року після нападу Німеччини на Польщу, проте активних бойових дій не вела до весни наступного року, коли 14 квітня англо-французький десант розпочав досить успішні дії в окупованій німцями Норвегії. Коли 10 травня Німеччина розпочала наступ на країни Бенілюксу, Франція була змушена згорнути дії в Скандинавії і того ж дня увійти на територію Бельгії. Незважаючи на численні, добре озброєні англо-французькі війська в цьому регіоні і близько мільйона боєздатних військ Бельгії і Голландії, їх нерішучість, а також незадовільна протиповітряна оборона привели до того, що вже 13 травня німецькі війська перетнули франко-бельгійський кордон, а 14 травня змусили капітулювати Голландію.
Через чотири дні був зміщений головнокомандувач французьких військ Моріс Гамелен, невдале керівництво якого привело до прориву німецьких військ поблизу міста Седан на франко-бельгійському кордоні. Новий верховний головнокомандувач генерал Максим Вейган здійснив спробу організувати удар по авангардних німецьких частинах з півночі і півдня, проте відсутність належної авіапідтримки з боку Британії і запізнення з переміщенням французьких військ з Північної Африки та лінії Мажино зірвали цей намір.
Щоб уникнути оточення, 26 травня з Дюнкерку почалась евакуація англійських і частково французьких військ, яка тривала до 4 червня. На цей момент була окупована вся Бельгія, а 8 червня німецькі війська вийшли на береги Сени, що змусило уряд Франції виїхати з Парижу, оголосивши його вільним містом. 14 червня німецькі війська без бою зайняли столицю Франції, а 17-го уряд, який напередодні очолив маршал Анрі Петен, звернувся до Німеччини з проханням про перемир'я.
Місцем для його підписання Адольф Гітлер обрав Комп'єнський ліс в регіоні Пікардія, де 11 листопада 1918 року було підписано принизливе для Німеччини перемир'я, що знаменувало падіння Другої Німецької імперії. З цією метою з Військового музею у Комп'єні до місця підписання був привезений «вагон перемир'я генерала Фоша» і переговори, що почались напередодні, закінчились підписанням 22 червня 1940 року ультимативних вимог Німеччини. Через два дні поблизу Риму було підписано акт про капітуляцію Франції перед Італією, яка вступила у війну 10 червня і окупувала місто Ментон на Лазуровому Березі Середземного моря.
За умовами капітуляції 60% території Франції, включаючи Париж і все атлантичне узбережжя, окуповувалось німецькими та італійськими військами, які мали утримуватись французьким колабораціоністським урядом, Франція втрачала флот, демобілізовувала та роззброювала більшу частину армії і звільняла всіх німецьких полонених. 10 липня 1940 року у місті Віши Національні збори Третьої республіки проголосили створення Французької держави на чолі з прем'єр-міністром Анрі Петеном, яку визнали більшість країн світу і яка проіснувала до 22 квітня 1945 року.
24 червня 1940 року «вагон Фоша» був вивезений у Німеччину, де спочатку перебував у Берліні, потім у місті Рула (Тюрінгія), де в квітні 1945 року за наказом Гітлера був спалений.
В уряді Віши Шарль Хюнтцигер став міністром оборони і після загибелі в авіакатасрофі в 1941 році його змінив Максим Вейган, якого згодом, як і Моріса Гамелена, було інтерновано німцями і вони до кінця війни утривувались у концтаборі Дахау. Незважаючи на те, що Вейган в 1940 році був ініціатором трибуналу, який заочно засудив генерала де Голля до смертної кари, по війні Вейган був амністований і в 1948 році виправданий Верховним судом. Анрі Петен у 1945 році був засуджений до смертної кари, котру було замінено на довічне ув'язнення під час якого він й помер у 1951 році.
Париж був звільнений франко-американським військами 3-ї американської армії генерала Джорджа Паттона 25 серпня 1944 року і наступного дня французька мотопіхотна дивізія генерала Шарля де Голля пройшли переможним маршем по Єлісейських полях.
ВІД ПЕРШИХ ГРОМАД ДО ПЕРШОЇ ІМПЕРІЇ
Коментарі
Дивіться також
• Операція «Динамо», 1940
• Гітлер в Парижі, 1940 (фото)
• Режим Віші, 1940
• Італія оголосила війну Німеччині, 1943
• «День Д», 1944
• Звільнення Парижу, 1944
• Капітуляція Німеччини, 1945