Іван Самойлович народився близько 1620 року у родині священника у містечку Ходорків на Житомирщині. Перейшовши разом із батьком на Лівобережжя, він служив сотенним писарем у Красному Колядині, потім сотником веприцьким Гадяцького і красноколядинським Прилуцького полків. За гетьманування Івана Брюховецького в 1668 році Самойлович став наказним чернігівським полковником і брав активну участь в антимосковському виступі Брюховецького та Петра Дорошенка, противників Андрусівського перемир'я.
Після вбивства Брюховецького і виступу Москви та Кримського ханства проти Дорошенка останній був змушений повернутися на Правобережну Україну і призначити наказним гетьманом Сіверщини Дем'яна Многогрішного. Незважаючи на те, що той присягнув на вірність московському царю і в 1669 році підписав Глухівські статті, які ще більше обмежили автономію України в складі Московського царства, через три роки Многогрішний був звинувачений у зраді і усунутий від влади.
17 червня 1672 року на старшинській раді в Козачій Діброві (поблизу Конотопа) генеральний суддя Іван Самойлович, активний учасник повалення і арешту Многогрішного, був обраний гетьманом Лівобережної України. Прагнучи підкорити Правобережжя, через два роки він виступив проти гетьманів Правобережної України Петра Дорошенка, підтримуваного турками, і Михайла Ханенка, підтримуваного поляками.
Розбитий Дорошенком Ханенко вимушено склав свої повноваження і присягнув Самойловичу, який 17 березня 1774 році у Переяславі був обраний гетьманом «обох сторін Дніпра». Через два роки Самойлович у союзі із московським воєводою Григорієм Ромодановським під Чигирином розбив Дорошенка, якого зрадила більшість війська, після чого той капітулював і був вивезений у Москву.
Правління часів Самойловича відзначалось повною лояльністю Москві — він неодноразово брав участь у спільних походах проти Туреччини, започаткував примусове переселення українців з Правобережної України на Лівобережну, за його гетьманування українська православна церква, яка до того була під зверхністю Константинопольського патріарха, була підпорядкована Московському патріархату. Однак, після вкрай невдалого походу проти кримьких татар Самойлович був звинувачений у «зраді Москві», 23 липня 1687 року позбавлений гетьманства, зарештований і засланий разом із родиною до Сибіру, де й помер через три роки.
4 серпня 1687 року на козацькій раді в селі Коломак (нині — Харківська область) новим гетьманом Правобережної України був обраний Іван Мазепа.
Коментарі
Дивіться також
• Гетьман Іван Виговський, 1657
• Гетьман Іван Брюховецький, 1663
• Дем'ян Многогрішний — гетьман Лівобережжя, 1668
• Гетьман «обох сторін Дніпра» Іван Самойлович, 1674
• Гетьман Іван Мазепа, 1687
• Гетьман Кирило Розумовський, 1750
• Гетьман Павло Скоропадський, 1918